поєдинок

Значення в інших словниках

1. поєдинок — поєди́нок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. поєдинок — ДВОБІЙ, ГЕРЦЬ, дуель, турнір; УР. боротьба; П. змагання. Словник синонімів Караванського
3. поєдинок — [пойеидинок] -нку, м. (на) -нку, мн. -нкие, -нк'іў Орфоепічний словник української мови
4. поєдинок — -нку, ч. Бій сам на сам між двома супротивниками, звичайно за викликом одного з них; двобій. || Боротьба, зіткнення, бій двох ворожих сил, сторін. || Те саме, що дуель 1). || Боротьба двох супротивників у спортивних змаганнях. Поєдинок боксерів. || перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. поєдинок — див. дуель Словник чужослів Павло Штепа
6. поєдинок — ПОЄДИ́НОК, нку, ч. Бій сам на сам між двома супротивниками, звичайно за викликом одного з них; двобій. – Так виймай же шаблю й боронись: за сю уразку я визиваю тебе на чесний поєдинок!.. Словник української мови у 20 томах
7. поєдинок — БОРОТЬБА́ (активне, тривале суперництво протилежних або ворожих сил — соціальних груп, осіб, ідей і т. ін.), ПРОТИБО́РСТВО книжн., БОРНЯ́ поет., БОРІ́ННЯ поет., ЗМАГА́ННЯ, ВІЙНА́ підсил. Словник синонімів української мови
8. поєдинок — Поєди́нок, -нка; -ди́нки, -нків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. поєдинок — ПОЄДИ́НОК, нку, ч. Бій сам на сам між двома супротивниками, звичайно за викликом одного з них; двобій. — Так виймай же шаблю й боронись: за сю уразку я визиваю тебе на чесний поєдинок!.. Словник української мови в 11 томах
10. поєдинок — Поєди́нок, -нка м. 1) Хозяинъ, имѣющій только одну пару воловъ. КС. 1901. III. 14.3. 2) род. пад.: поєдинку. Поединокъ. Запорожці, скоро було заспорять, зараз на поєдинок на пістолети. ЗОЮР. І. 302. Поганський царь летит вже кілканайцять миль до мене на поєдинок. Драг. 316. Словник української мови Грінченка