поіменно
ПОІМЕ́ННО, присл.
На ім'я, кожного на ім'я.
Троянців Гілла і Аміка Зіпхнула в пекло Турна піка... Та де всіх поіменно знать? (І. Котляревський);
Він пригадав всіх друзів поіменно, 1 більш йому не вистачило слів... (В. Бичко);
Хтось гукав їм услід, ніби й поіменно називав, а вони нечутно й невидимо, немов безтілесні, ковзнули до виходу (П. Дорошко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поіменно — поіме́нно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- поіменно — присл. На ім'я, кожного на ім'я. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поіменно — ПОІМЕ́ННО, присл. На ім’я, кожного на ім’я. Троянців Гілла і Аміка Зіпхнула в пекло Турна піка… Та де всіх поіменно знать? (Котл., І, 1952, 288); Він пригадав всіх друзів поіменно, 1 більш йому не вистачило слів… (Бичко, Вогнище, 1959, 30)... Словник української мови в 11 томах