поіменний
ПОІМЕ́ННИЙ, а, е.
Який містить у собі перелік імен.
Знов і знов читає [графиня] імена, Вписані до списків поіменних (М. Бажан);
В поіменному списку я прочитав, що поміж делегатів з Волині був і мій колишній інспектор [гімназії] (Ю. Смолич).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поіменний — поіме́нний прикметник Орфографічний словник української мови
- поіменний — -а, -е. Який містить перелік імен. Поіменне голосування — голосування, при якому кожен голосує окремо і його прізвище записують. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поіменний — ПОІМЕ́ННИЙ, а, е. Який містить у собі перелік імен. Знов і знов читає [графиня] імена, Вписані до списків поіменних (Бажан, Роки, 1957, 274); В поіменному списку я прочитав, що поміж делегатів з Волині був і мій колишній інспектор [гімназії] (Смолич... Словник української мови в 11 томах