поіменний

поіме́нний

-а, -е.

Який містить перелік імен.

Поіменне голосування — голосування, при якому кожен голосує окремо і його прізвище записують.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поіменний — поіме́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. поіменний — ПОІМЕ́ННИЙ, а, е. Який містить у собі перелік імен. Знов і знов читає [графиня] імена, Вписані до списків поіменних (М. Бажан); В поіменному списку я прочитав, що поміж делегатів з Волині був і мій колишній інспектор [гімназії] (Ю. Смолич). Словник української мови у 20 томах
  3. поіменний — ПОІМЕ́ННИЙ, а, е. Який містить у собі перелік імен. Знов і знов читає [графиня] імена, Вписані до списків поіменних (Бажан, Роки, 1957, 274); В поіменному списку я прочитав, що поміж делегатів з Волині був і мій колишній інспектор [гімназії] (Смолич... Словник української мови в 11 томах