поїзд

ПО́ЇЗД, а, ч.

1. Ряд з'єднаних між собою залізничних вагонів, що рухаються з допомогою локомотива; потяг¹.

Кажуть, що той поїзд, яким ми мали їхати, прибув на другий вокзал (М. Коцюбинський);

Поїзд метрополітену рухається зі швидкістю 34–35 кілометрів на годину (з наук.-попул. літ.).

2. Ряд візків, саней і т. ін., що їдуть в одному напрямку; валка.

На білому, пишному румаку .. виїхав граф Потоцький і зупинився на найвищому горбику; за ним тягся поїзд потужного лицарства (М. Старицький);

Учора чутка пройшла, а сьогодні були селяни на полі та й бачили – по дорозі, куряву здіймаючи, проїхав цілий поїзд фаетонів. Догадалися – ніхто ж, як князь (А. Головко).

(1) Весі́льний по́їзд:

а) візки сани і т. ін., що їдуть з учасниками весільного обряду.

По шлюбі весільний поїзд зараз рушив до Дум'ячишиного дому (І. Франко);

б) родичі, гості, що йдуть за молодим та молодою при виконанні весільного обряду.

Весільний поїзд зупинився перед столом, Павло з молодою та дружками підійшов до столу (В. Кучер);

Зніма́ти / зня́ти з по́їзда (з паропла́ва, з літака́ і т. ін.) див. зніма́ти;

(2) Кур'є́рський по́їзд – пасажирський поїзд, що йде з найбільшою швидкістю.

Ми надоспіли якраз на кур'єрський поїзд до Відня (І. Франко);

Холодний дощик, очевидно, не попсував настрою машиністові кур'єрського поїзда, що повіз зі Сходу на Захід кілька міжнародних вагонів (М. Трублаїні);

(3) Маршру́тний по́їзд – товарний поїзд, що без переформувань їде до пункту призначення.

Пролітають села, і сади, і міста, і шахти, і заводи... Він маршрутні водить поїзди (В. Сосюра);

(4) По́їзд ми́ру – спеціальний поїзд з учасниками боротьби за мир, що відправляється або прибув з однієї країни в іншу з метою проведення заходів на захист миру; По́тяг (по́їзд) дале́кого призна́чення див. по́тяг²;

(5) Пошто́вий по́їзд – пасажирський поїзд, що має спеціальний вагон для перевезення пошти і зупиняється на всіх станціях для обміну поштових відправлень.

Ходять, ходять безупинні гуркотливі поїзди. Пасажирські, і вантажні, і поштові, і швидкі (Н. Забіла);

Пригадую, немов сьогодні, коли на захід день хиливсь, поштовий поїзд Харків – Готня на три хвилини зупинивсь (І. Гончаренко);

(6) Прями́й по́їзд – поїзд, яким пасажири прибувають до кінцевого пункту своєї подорожі без пересадок.

[Сергій:] Цей поїзд прямий до Москви, а нічний з пересадкою (З. Мороз);

Пуска́ти / пусти́ти під укі́с по́їзд (по́тяг, ешело́н і т. ін.) див. пуска́ти;

(7) Саніта́рний по́їзд (по́тяг, ешело́н) – транспорт, який використовують для перевезення поранених і надання їм медичної допомоги.

На схід санітарний ішов ешелон. Спокійно собі стукотіли колеса... (І. Нехода);

Склада́ч поїзді́в див. склада́ч;

(8) Ско́рий по́їзд, розм. – пасажирський поїзд, який рухається з підвищеною швидкістю, без зупинок на маленьких станціях.

До перону прискочив скорий поїзд і через хвилину помчав далі (Іван Ле);

З окриленим серцем летів я в столицю У поїзді скорім крізь луки й бори (В. Бичко);

(9) Това́рний по́їзд – поїзд, яким перевозять вантажі, товари.

Проходить товарний поїзд, вантажений гарматами, машинами (Ю. Яновський);

(10) Швидки́й (зах. поспі́шний) по́їзд – пасажирський поїзд, який іде з великого швидкістю, рідко зупиняючись.

Швидкий поїзд Севастополь – Ленінград мчав на північ (В. Собко);

– Ми заплатили в готелі, поїхали на залізницю і за чверть години мчалися поспішним поїздом до Варшави (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поїзд — по́їзд іменник чоловічого роду * Але: два, три, чотири по́їзди Орфографічний словник української мови
  2. поїзд — Потяг, (швидкий) експрес; (карет) валка; (весільний) процесія, кортеж. Словник синонімів Караванського
  3. поїзд — [пойізд] -зду, м. (на) -з'д'і, мн. пойізди, пойіз'д'іў два пойіздие Орфоепічний словник української мови
  4. поїзд — -а, ч. 1》 Ряд з'єднаних між собою залізничних вагонів, що рухаються з допомогою локомотива. Прямий поїзд. Швидкий поїзд. 2》 Ряд візків, саней і т. ін., що їдуть в одному напрямку. Весільний поїзд. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. поїзд — 1. потяг 2. це див. кавалькада, кортеж, курсовання Словник чужослів Павло Штепа
  6. поїзд — ПО́ЇЗД (ряд з'єднаних між собою залізничних вагонів, що рухаються з допомогою локомотива або моторного вагона), ПО́ТЯГ, МАШИ́НА заст.; ЕШЕЛО́Н (поїзд спеціального призначення з людьми й вантажем); МАРШРУ́Т розм. Словник синонімів української мови
  7. поїзд — По́їзд, -ду, в -ді; -їзди́, -ді́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. поїзд — ПО́ЇЗД, а, ч. 1. Ряд з’єднаних між собою залізничних вагонів, що рухаються з допомогою локомотива. Кажуть, що той поїзд, яким ми мали їхати, прибув на другий вокзал (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  9. поїзд — По́їзд, -ду м. Свадебный поѣздъ, свадебная процессія. ХС. VII. 428, 429. Грин. III. 438. Хотя бы даже женихъ и шелъ со своей свитой, все же эта процессія называется поїзд. МУЕ. І. 125. (Полт. г.). Молодий збірає поїзд і їде до молодої. Грин. III. 430. ум. поїздонько. Словник української мови Грінченка