поїзд

ПО́ЇЗД, а, ч.

1. Ряд з’єднаних між собою залізничних вагонів, що рухаються з допомогою локомотива.

Кажуть, що той поїзд, яким ми мали їхати, прибув на другий вокзал (Коцюб., III, 1956, 338);

Поїзд метрополітену рухається зі швидкістю 34-35 кілометрів на годину (Наука.., 7, 1967, 48).

Збі́рний по́їзд див. збі́рний;

Зніма́ти (зня́ти) з по́їзда див. зніма́ти;

Кур’є́рський по́їзд див. курє́рський;

Маршру́тний по́їзд див. маршру́тний;

По́їзд ми́ру — спеціальний поїзд з учасниками боротьби за мир, що відправляється або прибув з однієї країни в іншу з метою проведення заходів на захист миру;

Пошто́вий по́їзд див. пошто́вий;

Прями́й по́їзд — поїзд, яким пасажири прибувають до кінцевого пункту своєї подорожі без пересадок.

[Сергій:] Цей поїзд прямий до Москви, а нічний з пересадкою (Мороз, П’єси, 1959, 53);

Саніта́рний по́їзд див. саніта́рний;

Това́рний по́їзд див. това́рний;

Тури́стський п́оїзд див. тури́стський;

Швидки́й по́їзд — пасажирський поїзд, який іде з великого швидкістю, рідко зупиняючись.

Швидкий поїзд Севастополь — Ленінград мчав на північ (Собко, Зор. крила,1950, 162).

2. Ряд візків, саней і т. ін., що їдуть в одному напрямку.

На білому, пишному румаку.. виїхав граф Потоцький і зупинився на найвищому горбику; за ним тягся поїзд потужного лицарства (Стар., Облога.., 1961, 34);

Учора чутка пройшла, а сьогодні були селяни на полі та й бачили — по дорозі, куряву здіймаючи, проїхав цілий поїзд фаетонів. Догадалися — ніхто ж, як князь (Головко, II, 1957, 237).

Весі́льний по́їзд:

а) ряд візків, саней і т. ін., що їдуть з учасниками весільного обряду.

По шлюбі весільний поїзд зараз рушив до Дум’ячишиного дому (Фр., VIII, 1952, 65);

б) родичі, гості, що йдуть за молодим та молодою при виконанні весільного обряду.

Весільний поїзд зупинився перед столом, Павло з молодою та дружками підійшов до столу (Кучер, Трудна любов, 1960, 161).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

поїзд

Значення в інших словниках