по-звірячому
ПО-ЗВІРЯ́ЧОМУ, присл.
1. Як звір, подібно до звіра.
Панічність була в самому повітрі. Отак скочить хтось на ноги та й біжить просто під кулями, виючи по-звірячому, загубивши пам'ять (Ю. Яновський).
2. перен. Дуже жорстоко, люто, з великою ненавистю.
Як пройдете ви через місток, буде село Сеньків. Сильно дуже, по-звірячому зруйнували його гітлерівці... (Остап Вишня).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- по-звірячому — по-звіря́чому прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- по-звірячому — присл. 1》 Як звір, подібно до звіра. 2》 перен. Дуже жорстоко, люто, з великою ненавистю. Великий тлумачний словник сучасної мови
- по-звірячому — ЛЮ́ТО (дуже обурливо, з великим гнівом, із злістю), ЖОРСТО́КО, ХИ́ЖО, ЗЛІ́СНО, ПО-ВА́РВАРСЬКОМУ, ПО-ЗВІ́РСЬКОМУ, ПО-ЗВІРЯ́ЧОМУ, ПО-ВО́ВЧОМУ, З ЗАПЕ́КЛІСТЮ, Я́РО. Стадницький.. люто б'є ногами коня і повертає на шлях (М. Словник синонімів української мови
- по-звірячому — ПО-ЗВІРЯ́ЧОМУ, присл. 1. Як звір, подібно до звіра. Панічність була в самому повітрі. Отак скочить хтось на ноги та й біжить просто під кулями, виючи по-звірячому, загубивши пам’ять (Ю. Янов., І, 1958, 152). 2. перен. Словник української мови в 11 томах