1. Словник української мови в 11 томах

по-звірячому

ПО-ЗВІРЯ́ЧОМУ, присл.

1. Як звір, подібно до звіра.

Панічність була в самому повітрі. Отак скочить хтось на ноги та й біжить просто під кулями, виючи по-звірячому, загубивши пам’ять (Ю. Янов., І, 1958, 152).

2. перен. Дуже жорстоко, люто, з великою ненавистю.

Як пройдете ви через місток, буде село Сеньків. Сильно дуже, по-звірячому зруйнували його гітлерівці… (Вишня, І, 1956, 363).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. по-звірячому — по-звіря́чому прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. по-звірячому — присл. 1》 Як звір, подібно до звіра. 2》 перен. Дуже жорстоко, люто, з великою ненавистю. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. по-звірячому — ПО-ЗВІРЯ́ЧОМУ, присл. 1. Як звір, подібно до звіра. Панічність була в самому повітрі. Отак скочить хтось на ноги та й біжить просто під кулями, виючи по-звірячому, загубивши пам'ять (Ю. Яновський). 2. перен. Дуже жорстоко, люто, з великою ненавистю. Словник української мови у 20 томах
  4. по-звірячому — ЛЮ́ТО (дуже обурливо, з великим гнівом, із злістю), ЖОРСТО́КО, ХИ́ЖО, ЗЛІ́СНО, ПО-ВА́РВАРСЬКОМУ, ПО-ЗВІ́РСЬКОМУ, ПО-ЗВІРЯ́ЧОМУ, ПО-ВО́ВЧОМУ, З ЗАПЕ́КЛІСТЮ, Я́РО. Стадницький.. люто б'є ногами коня і повертає на шлях (М. Словник синонімів української мови