по-перше

ПО-ПЕ́РШЕ, присл.

1. Уживається як вставне слово при переліку на позначення першого пункту.

[Костомаров:] Так от: по-перше, я не пан тобі, Захарку, і звуть мене Микола Йванович. По-друге, у гостиниці [готелі] сьогодні нікого не докличешся із слуг! (П. Тичина).

2. Перш за все.

– Поговорим, нарешті, як мужчини. По-перше. Ти знаєш мою підпільну кличку? (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. по-перше — по-пе́рше прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. по-перше — ПО-ПЕРШЕ – ПО ПЕРШЕ По-перше, присл. Вживається як вставне слово при переліку на позначення першого пункту, а також у значенні "перш за все". Галі, своєї старшої сестри, Вустимко, по-перше, не боїться, а по-друге, – їй нема коли шукати його (І. Літературне слововживання
  3. по-перше — див. спочатку Словник синонімів Вусика
  4. по-перше — присл. 1》 Уживається як вставне слово за переліку на позначення першого пункту. 2》 Насамперед, передусім. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. по-перше — ПО-ПЕ́РШЕ, присл. 1. Уживається як вставне слово при переліку на позначення першого пункту. [Костомаров:] Так от: по-перше, я не пан тобі, Захарку, і звуть мене Микола Йванович. По-друге, у гостиниці [готелі] сьогодні нікого не докличешся із слуг! (Тич. Словник української мови в 11 томах