по-перше
ПО-ПЕ́РШЕ, присл.
1. Уживається як вставне слово при переліку на позначення першого пункту.
[Костомаров:] Так от: по-перше, я не пан тобі, Захарку, і звуть мене Микола Йванович. По-друге, у гостиниці [готелі] сьогодні нікого не докличешся із слуг! (Тич., І, 1957, 293);
В цій резолюції [«Боротьба з отаманщиною»] у 28 тезах передбачаються, по-перше, заходи запобіжні, по-друге, заходи по ліквідації отаманщини, по-третє, заходи для роззброєння куркульства (КПУ в резол. і рішен.., 1958, 50).
2. Перш за все.
— Поговорим, нарешті, як мужчини. По-перше. Ти знаєш мою підпільну кличку? (Стельмах, II, 1962, 281).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- по-перше — по-пе́рше прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- по-перше — ПО-ПЕРШЕ – ПО ПЕРШЕ По-перше, присл. Вживається як вставне слово при переліку на позначення першого пункту, а також у значенні "перш за все". Галі, своєї старшої сестри, Вустимко, по-перше, не боїться, а по-друге, – їй нема коли шукати його (І. Літературне слововживання
- по-перше — див. спочатку Словник синонімів Вусика
- по-перше — присл. 1》 Уживається як вставне слово за переліку на позначення першого пункту. 2》 Насамперед, передусім. Великий тлумачний словник сучасної мови
- по-перше — ПО-ПЕ́РШЕ, присл. 1. Уживається як вставне слово при переліку на позначення першого пункту. [Костомаров:] Так от: по-перше, я не пан тобі, Захарку, і звуть мене Микола Йванович. По-друге, у гостиниці [готелі] сьогодні нікого не докличешся із слуг! (П. Словник української мови у 20 томах