правда

ПРА́ВДА, и, ж.

1. Те, що відповідає дійсності; істина.

[Кассандра:] А як же ти, Гелене, одріжняєш [одрізняєш] брехню від правди? (Леся Українка);

// Певна сукупність достовірних відомостей про що-небудь.

В своїм оповіданні вона багато наплутала .. Але тут була часточка болючої правди (М. Коцюбинський);

Рядок за рядком, поема за поемою народжувалися в заповітній книжечці, і оживала в ній жахлива правда епохи кріпацтва (З. Тулуб);

// Дійсний стан речей.

[Руфін:] Відкрий їм правду про подружжя наше (Леся Українка);

* Образно. Може, ще раз сонце правди Хоч крізь сон побачу... (Т. Шевченко);

Хоче правді затулити рот Лицемір, брехнею ввесь підшитий (М. Рильський).

2. Правдивість; правильність.

Правда в їхньому дитбудинку була мірилом усіх чеснот (В. Козаченко);

Одна з чудових якостей фільму “Тіні забутих предків” – поєднання історичної й фольклорної правди з сучасністю звучання (з наук. літ.);

// чого, у знач. означ. Який відповідає істині, дійсності.

Вірю я в правду свого ідеалу (Леся Українка);

Вона має право сказати йому слово правди! (М. Коцюбинський).

3. Справедливість; порядок, який ґрунтується на справедливості; протилежне кривда.

Нехай же вітер все розносить На неокраєнім крилі. Нехай же серце плаче, просить Святої правди на землі (Т. Шевченко);

За правду, браття, єднаймось щиро (Леся Українка);

І писав Грицько в далеке місто, воював за правду на селі (В. Сосюра);

// Соціально зумовлене розуміння справедливості.

З хазяйської правди наймитові очі лізуть (приказка);

Мужича правда єсть колюча, А панська на всі боки гнуча (І. Котляревський);

Скрізь по степах судяться зараз дві правди: правда багатих і правда бідних (Ю. Яновський);

* Образно. Кати знущаються над нами, А правда наша п'яна спить (Т. Шевченко);

Світало світло правди, Боролось зло з добром (І. Франко);

Тоді, як грім під час негоди Впаде на голову катів, Нам сонце правди і свободи Засяє в тисячах огнів (М. Вороний).

4. Уживається як назва кодексів середньовічного права.

Руська Правда.

5. у знач. пред. Справді, насправді.

[Міріам:] Се правда! він ніколи не вважав на те, що з вас ніхто його не вартий (Леся Українка);

– Воно таки правда, що Чіпка непевний (Панас Мирний);

// чому і без залежного слова. Уживається як запитання в сполуч. із частками хіба не, чи, невже і без них.

Чим, каже, вони будуть платити, коли їм і самим їсти нічого? .. Хіба не правда то? (Панас Мирний);

– І ваша мама, здається, любить книжки, любить читати. Правда? (І. Нечуй-Левицький);

– Невже ж цьому правда? – шибала думка по його голові. – Невже ж цьому правда? (М. Коцюбинський).

6. у знач. вставн. сл. Справді.

Добра такого таки зроду У мене, правда, не було (Т. Шевченко);

– Вирив вам дучку в повний профіль... Не дуже, правда, розкішно, але сухо (О. Гончар);

// Щоправда.

Поки серед череню лежало трухле полінце (останнє), .. Катря була ніби покійна. Правда, чорні думки й тоді вже снували по її обличчю (Панас Мирний).

Дійти́ / дохо́дити пра́вди див. дохо́дити;

Довести́ пра́вду див. дово́дити;

(1) До пра́вди – справді, дійсно.

– Не об Оркадієві річ, цей до правди сердешна людина (Дніпрова Чайка);

Жи́ти по пра́вді (пра́вдою) див. жи́ти;

(2) І́стинна (свята́, су́ща, чи́ста, чисті́сінька, щи́ра, су́та) пра́вда – істина, що не підлягає ніяким сумнівам.

Одначе син таки каже істинну правду, що ніщо йому так не пахне, як цей степ (О. Гончар);

– Нікуди вони не ходили, це я тобі набрехав. От свята правда (Григорій Тютюнник);

“Кожна література, пишете Ви, якщо вона хоче бути не мертвою, а живою, зможе подати тільки те, що дає само життя”. Суща правда! (М. Коцюбинський);

Ви чули, що сказав мій фронтовий товариш? Чули? То знайте ж: все сказане ним – чистісінька правда! (П. Колесник);

– Бабусенько, голубонько, Серце моє, ненько! Скажи мені Щиру правду, Де милий-серденько? (Т. Шевченко);

Це .. не зовсім сута правда (Панас Мирний);

Му́шу (тре́ба) призна́тися; Призна́тися / признаю́ся по пра́вді (по щи́рості, щи́ро, че́сно і т. ін.) див. признава́тися;

На пра́вду ви́йшло див. вихо́дити;

(3) Пра́вда життя́ – правдивість у художньому зображенні різних життєвих колізій.

Кожна нова зустріч з геніальною спадщиною Горького дедалі зміцнювала мої творчі принципи, серед яких провідним і незмінним залишалась вірність сценічній правді життя (з мемуарної літ.);

Сказа́ти [щи́ру] пра́вду; Сказа́ти по [щи́рій] пра́вді; Тре́ба [пра́вду] сказа́ти; По пра́вді (щи́рості) сказа́вши; [Як] пра́вду сказа́вши; Як (коли́) пра́вду сказа́ти див. сказа́ти;

Стоя́ти / ста́ти за пра́вду <�Стоя́ти за правди́ве ді́ло> див. стоя́ти.○ Пра́вду ка́жучи див. каза́ти.

◇ Вивіря́ти / ви́вірити пра́вди див. вивіря́ти;

Від пра́вди не втече́ш див. утіка́ти¹;

Ві́рою і пра́вдою див. ві́ра¹;

Диви́тися / гля́нути пра́вді в о́чі (у ві́чі) див. диви́тися;

Коли́ на пра́вду йде / пішло́ див. іти́;

Ні́де (ні́куди, нема́ куди́ і т. ін.) пра́вди діва́ти (хова́ти) / ді́ти (схова́ти) див. діва́ти;

Ні́де пра́вди поді́ти див. поді́нути;

Покриви́ти про́ти пра́вди див. покриви́ти;

(4) Пра́вда о́чі ко́ле кому і без дод. – комусь неприємно визнавати себе винним, слухати істину.

(5) Пра́вда на моє́му (твоє́му, його́ і т. ін.) бо́ці <�Моя́ (твоя́, його́ і т. ін.) пра́вда> – хтось правий, має рацію у чому-небудь.

Де і в чому він схибив, що не зміг заволодіти її серцем? Адже правда на його боці, на його? (О. Гончар);

А чванитесь, що ми Польщу Колись завалили! Правда ваша: Польща впала, Та й вас роздавила! (Т. Шевченко);

Воно, звичайно, може, їхня правда. Мабуть-таки, їхня. Не ті часи. Тепер вже на волах далеко не заїдеш (О. Довженко);

(6) Салі́чна пра́вда – збірник законів звичаєвого права салічних франків.

◇ (7) Ні́де пра́вди схова́ти (д) див. діва́ти;

(8) По пра́вді:

а) (з дієсл.) дотримуючись справедливості, не відступаючи від істини; дійсно, справді.

Йшли [чумаки] по правді, і про це всі знали й вірили чумакам, бо він як скаже, так воно й є (Нар. опов.);

Я ворожбу такую знаю, Хто що, по правді одгадаю, і вже ніколи не збрешу (І. Котляревський);

Та й жив ти не в трояндовім вінку, Лаврового по правді заслуживши (М. Рильський);

б) (зі сл. говори́ти, жи́ти і т. ін.) чесно, справедливо і т. ін.

– Говори ж, сукин син, по правді: служив? (В. Винниченко);

Завжди він говорив їм: “Живіть з правдою і по правді” (М. Стельмах);

По чи́стій пра́вді.

– Дурень Терень, от що я тобі скажу по чистій правді (В. Винниченко);

Пра́вду мо́вити (мо́влячи) див. мо́вити;

Пра́вду (пра́вду-ма́тінку) рі́зати (руба́ти) див. рі́зати;

Про́ти пра́вди не попре́ш див. попе́рти;

Рі́зати пра́вду [в о́чі (у ві́чі)] див. рі́зати;

Розмину́тися з пра́вдою див. розмина́тися²;

(9) Така́ пра́вда, як на вербі́ гру́ші, ірон. – уживається для вираження повного заперечення зазначеного слова; неправда.

А може то така правда, Як на вербі груші (Т. Шевченко);

У нога́х пра́вди нема́є (нема́) див. нема́;

(10) [Усіма́ (вся́кими)] пра́вдами й непра́вдами – різними засобами, навіть порушуючи певні норми, етикет і т. ін.; будь-що.

Не ждав, поки міністерство пришле йому гарних працівників: він сам їх .. шукав і правдами й неправдами перетягав на свій завод (П. Загребельний);

Дехто з підліщан усякими правдами й неправдами видряпувавсь із злиднів (Є. Кротевич);

(11) Щерба́та пра́вда (пра́вдонька) – сумнівна правда.

Лисиця так Сові казала: – От де по правді можна жить І доленьку хвалить .. – Якби ж то правдонька щербата не була, То, може, й справді б так жила (Л. Глібов);

Щоб так по пра́вді ди́хав див. ди́хати.