1. Словник української мови у 20 томах

правдонька

ПРА́ВДОНЬКА, и, ж.

Пестл. до пра́вда 1–3.

Маленька правдонька всі неправди переважить (приказка);

Мовчить і гнеться, мов жива, В степу пожовклая трава; Не хоче правдоньки сказать (Т. Шевченко);

[Ївга:] Правда, Грицьку, твоя свята правдонька! Багато нашого брата на світі карається (Панас Мирний);

Одного разу наймит перестрів свою господиню кохану та й сказав їй усю щиру правдоньку (Марко Вовчок).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. правдонька — пра́вдонька іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. правдонька — -и, ж. Пестл. до правда 1-3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. правдонька — ПРА́ВДА (те, що відповідає дійсності), І́СТИНА, ПРА́ВДОНЬКА поет., розм.; АКСІО́МА (незаперечна). — Бабусенько, голубонько, Серце моє, ненько! Скажи мені щиру правду — Де милий-серденько? (Т. Словник синонімів української мови
  4. правдонька — ПРА́ВДОНЬКА, и, ж. Пестл. до пра́вда 1-3. Маленька правдонька всі неправди переважить (Укр.. присл.., 1963, 165); Мовчить і гнеться, мов жива, В степу пожовклая трава; Не хоче правдоньки сказать (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  5. правдонька — Правдонька, правдочка, -ки ж. ум. отъ правда. Словник української мови Грінченка