правдонька
ПРА́ВДОНЬКА, и, ж. Пестл. до пра́вда 1-3.
Маленька правдонька всі неправди переважить (Укр.. присл.., 1963, 165);
Мовчить і гнеться, мов жива, В степу пожовклая трава; Не хоче правдоньки сказать (Шевч., II, 1963, 130);
[Ївга:] Правда, Грицьку, твоя свята правдонька! Багато нашого брата на світі карається (Мирний, V, 1955, 252);
Одного разу наймит перестрів свою господиню кохану та й сказав їй усю щиру правдоньку (Вовчок, І, 1955, 311);
*Образно. На крилах правдоньки я баєчку пустив (Гл., Вибр., 1951, 77).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- правдонька — пра́вдонька іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- правдонька — -и, ж. Пестл. до правда 1-3). Великий тлумачний словник сучасної мови
- правдонька — ПРА́ВДОНЬКА, и, ж. Пестл. до пра́вда 1–3. Маленька правдонька всі неправди переважить (приказка); Мовчить і гнеться, мов жива, В степу пожовклая трава; Не хоче правдоньки сказать (Т. Шевченко); [Ївга:] Правда, Грицьку, твоя свята правдонька!... Словник української мови у 20 томах
- правдонька — ПРА́ВДА (те, що відповідає дійсності), І́СТИНА, ПРА́ВДОНЬКА поет., розм.; АКСІО́МА (незаперечна). — Бабусенько, голубонько, Серце моє, ненько! Скажи мені щиру правду — Де милий-серденько? (Т. Словник синонімів української мови
- правдонька — Правдонька, правдочка, -ки ж. ум. отъ правда. Словник української мови Грінченка