праведний
ПРА́ВЕДНИЙ, а, е.
1. Який дотримується заповідей, моральних приписів якоїсь релігії; безгрішний.
З лози колисочку плете Та плаче праведная мати (Т. Шевченко);
Було розкажуть нам, як на тім світі буде людям: що буде грішним, а що праведним (І. Нечуй-Левицький);
// Який узгоджується з релігійними приписами, але суперечить гуманним принципам.
А сила Сатурнова іде та йде, І гріх той праведний плете (Т. Шевченко);
* Образно. Праведнії зорі! Сховайтесь за хмару (Т. Шевченко);
// у знач. ім. пра́ведний, ного, ч. Той, хто дотримується заповідей, моральних приписів якоїсь релігії; безгрішний.
– Хіба гурії в раю веселяться отак з праведними (М. Коцюбинський).
2. Справедливий, правильний.
Коли Ми діждемося Вашінгтона З новим і праведним законом? (Т. Шевченко);
З твоїми мужніми синами Я рвав під ворогом мости, Коли лежала перед нами Дорога праведної мсти (П. Воронько);
Ми наструнчили ноги, але на Боровикове подвір'я вже статечно йшов, з виглядом праведного судді, наш батько (П. Панч);
// Чесний, благородний.
Нещасна, неправдива людина, що добровільно й легко зрікається рідної мови; щаслива, праведна людина, що в радості й горі будує слово своєї землі (з наук. літ.);
// у знач. ім. пра́ведний, ного, ч. Чесна, справедлива людина.
І не встануть з праведними Злії з домовини. Діла добрих обновляться, Діла злих загинуть (Т. Шевченко);
Я бачу вірність друзів бойових І нашу юність, славою сповиту, Я чую голос праведних, живих, Немовби ми зійшлись зі всього світу (М. Стельмах).
На путь пра́ведну (пра́ведних) поверну́ти див. поверта́ти¹;
Пі́сля труді́в пра́ведних див. труд;
Пра́ве (пра́ведне) ді́ло див. ді́ло;
Спа́ти (засипа́ти, засина́ти) сном пра́ведним (пра́ведника, пра́ведників, пра́ведних) див. спа́ти.
◇ Бо́же (Го́споди) пра́ведний (пра́вий)! див. Бог;
Виво́дити / ви́вести на путь пра́ведну (рідше на ві́рний шлях) див. виво́дити¹;
Наставля́ти (направля́ти, напу́чувати, спрямо́вувати і т. ін.) / наста́вити (напра́вити, напути́ти, спрямува́ти і т. ін.) на до́бру (пра́ведну, ві́рну і т. ін.) доро́гу (сте́жку, путь) (на до́брий (пра́ведний, ві́рний і т. ін.) шлях) див. наставля́ти²;
(1) Переплу́тати пра́ведне з грі́шним (д) див. переплу́тувати.
Значення в інших словниках
- праведний — пра́ведний прикметник Орфографічний словник української мови
- праведний — Безгрішний, непогрішний, с. святий, ур. преподобний; (шлях) чесний; (лад) справедливий, правильний; (- діло) лицарський, шляхетний; п! ЦНОТЛИВИЙ. Словник синонімів Караванського
- праведний — [правеиднией] м. (на) -дному/ -д(‘)н'ім, мн. -д(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
- праведний — -а, -е. 1》 Який дотримується заповідей, моральних приписів якоїсь релігії; безгрішний. || Який узгоджується з релігійними приписами, але суперечить гуманним принципам. || у знач. ім. праведний, -ного... Великий тлумачний словник сучасної мови
- праведний — Від трудів праведних не наживеш палат каменних. Чесною працею важко доробитися. Приповідки або українсько-народня філософія
- Праведний — див. Бог Словник синонімів Вусика
- праведний — виво́дити / ви́вести на ві́рний шлях (на путь пра́ведну) кого. Допомагати кому-небудь виробити правильну лінію поведінки, правильно поводити себе. — Великий бідак батько. Коли б у світі була така сила, аби вивела його на вірний шлях.. Фразеологічний словник української мови
- праведний — СВЯТИ́Й (який, за християнською релігією, провів життя в служінні Богові), ПРЕСВЯТИ́Й підсил., ТРИСВЯТИ́Й підсил., ПРА́ВЕДНИЙ, ПРЕПОДО́БНИЙ, БЕЗГРІ́ШНИЙ, БЕЗГРІХО́ВНИЙ заст. (який не зробив нічого супроти релігійної моралі). — Прочитай мені.. Словник синонімів української мови
- праведний — Пра́ведний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- праведний — ПРА́ВЕДНИЙ, а, е. 1. Який дотримується заповідей, моральних приписів якоїсь релігії; безгрішний. З лози колисочку плете Та плаче праведная мати (Шевч., II, 1963, 365); Було розкажуть нам, як на тім світі буде людям: що буде грішним, а що праведним (Н. Словник української мови в 11 томах
- праведний — Праведний, -а, -е 1) Праведный, безгрѣшный. Праведная душе, прийми мою мову. Шевч. 36. Праведне сонце. Рудч. Ск. І. 94. 2) = правдивий 2. Не мають праведного таланту. К. (О. 1862. ІІІ. 52, 53). Словник української мови Грінченка