праведний
ПРА́ВЕДНИЙ, а, е.
1. Який дотримується заповідей, моральних приписів якоїсь релігії; безгрішний.
З лози колисочку плете Та плаче праведная мати (Шевч., II, 1963, 365);
Було розкажуть нам, як на тім світі буде людям: що буде грішним, а що праведним (Н.-Лев., І, 1956, 193);
// Який узгоджується з релігійними приписами, але суперечить гуманним принципам.
А сила Сатурнова іде та йде, І гріх той праведний плете (Шевч., II, 1963, 417);
*Образно. Праведнії зорі! Сховайтесь за хмару (Шевч., І, 1963, 135);
Сонце праведне над нами, в дружбі осіянними: разом ми з Росією! Разом з росіянами! (Тич., II, 1957, 310);
// у знач. ім. пра́ведний, ного, ч. Той, хто дотримується заповідей, моральних приписів якоїсь релігії; безгрішний.
— Хіба гурії в раю веселяться отак з праведними (Коцюб., І, 1955, 288).
Бо́же (го́споди) пра́ведний — уживається як вигук для вираження подиву, обурення, нарікання і т. ін.
— Боже праведний, і як ти на світі таких іродів тримаєш, — з мукою виривається в Марти Біденко (Стельмах, І, 1962, 394);
Господи праведний, і в кого воно таке вдалося розбишакувате? (Тют., Вир, 1964, 24);
На путь пра́ведну (пра́ведних) ви́вести (спрямува́ти і т. ін.) — допомогти комусь зрозуміти хибність поглядів, поведінки і т. ін.
Спасибі тим, хто вивів мене на путь праведну (Гончар, Тронка, 1963, 337);
На путь пра́ведну (пра́ведних) поверну́ти — стати праведником, почати суворо дотримуватись заповідей, моральних приписів якоїсь релігії.
Що поробилося з невісткою? Чи не хоче повернути на путь праведних, чи не спокутує свої гріхи? (Мирний, IV, 1955, 67);
Пі́сля труді́в пра́ведних — по роботі, після закінчення праці.
Якось одного дня ввечері, після трудів праведних, сиділи уповноважені під дубом (Вишня, І, 1956, 424);
Плу́тати (переплу́тати) пра́ведне з грі́шним — неправильно розуміти що-небудь.
Сказився.. старий, переплутав праведне з грішним. Замість дробовиком бекасів по болоті ганяти, почав угодників глушити в хаті (Ковінька, Кутя.., 1960, 7);
Спа́ти сном пра́ведних (пра́ведним сном) — те саме, що Спа́ти (засипа́ти) сном пра́ведника (пра́ведників) ( див. пра́ведник).
2. Справедливий, правильний.
Коли Ми діждемося Вашінгтона З новим і праведним законом? (Шевч., II, 1963, 296);
З твоїми мужніми синами Я рвав під ворогом мости, Коли лежала перед нами Дорога праведної мсти (Воронько, Драгі.., 1959, 38);
Ми наструнчили ноги, але на Боровикове подвір’я вже статечно йшов, з виглядом праведного судді, наш батько (Панч, На калин. мості, 1965, 8);
// Чесний, благородний.
Наш радянський народ з миром сіє хліб, з миром його жне, праведним трудом збагачує (Вол., Самоцвіти, 1952, 213);
// у знач. ім. пра́ведний, ного, ч. Чесна, справедлива людина.
І не встануть з праведними Злії з домовини. Діла добрих обновляться, Діла злих загинуть (Шевч., І, 1963, 339);
Я бачу вірність друзів бойових І нашу юність, славою сповиту, Я чую голос праведних, живих, Немовби ми зійшлись зі всього світу (Стельмах, V, 1963, 184).
Пра́ведне ді́ло — благородна справа, здійснення якої служить встановленню справедливості, людському благополуччю.
За праведне діло своєї голови не жалій, ну та й чужої не милуй! (Головко, II, 1957, 244);
— Давно вже я молю бога, що коли доведеться помирати, то щоб на війні, за праведне діло (Довж., І, 1958, 256).
Значення в інших словниках
- праведний — пра́ведний прикметник Орфографічний словник української мови
- праведний — Безгрішний, непогрішний, с. святий, ур. преподобний; (шлях) чесний; (лад) справедливий, правильний; (- діло) лицарський, шляхетний; п! ЦНОТЛИВИЙ. Словник синонімів Караванського
- праведний — [правеиднией] м. (на) -дному/ -д(‘)н'ім, мн. -д(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
- праведний — -а, -е. 1》 Який дотримується заповідей, моральних приписів якоїсь релігії; безгрішний. || Який узгоджується з релігійними приписами, але суперечить гуманним принципам. || у знач. ім. праведний, -ного... Великий тлумачний словник сучасної мови
- праведний — ПРА́ВЕДНИЙ, а, е. 1. Який дотримується заповідей, моральних приписів якоїсь релігії; безгрішний. З лози колисочку плете Та плаче праведная мати (Т. Шевченко); Було розкажуть нам, як на тім світі буде людям: що буде грішним, а що праведним (І. Словник української мови у 20 томах
- праведний — Від трудів праведних не наживеш палат каменних. Чесною працею важко доробитися. Приповідки або українсько-народня філософія
- Праведний — див. Бог Словник синонімів Вусика
- праведний — виво́дити / ви́вести на ві́рний шлях (на путь пра́ведну) кого. Допомагати кому-небудь виробити правильну лінію поведінки, правильно поводити себе. — Великий бідак батько. Коли б у світі була така сила, аби вивела його на вірний шлях.. Фразеологічний словник української мови
- праведний — СВЯТИ́Й (який, за християнською релігією, провів життя в служінні Богові), ПРЕСВЯТИ́Й підсил., ТРИСВЯТИ́Й підсил., ПРА́ВЕДНИЙ, ПРЕПОДО́БНИЙ, БЕЗГРІ́ШНИЙ, БЕЗГРІХО́ВНИЙ заст. (який не зробив нічого супроти релігійної моралі). — Прочитай мені.. Словник синонімів української мови
- праведний — Пра́ведний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- праведний — Праведний, -а, -е 1) Праведный, безгрѣшный. Праведная душе, прийми мою мову. Шевч. 36. Праведне сонце. Рудч. Ск. І. 94. 2) = правдивий 2. Не мають праведного таланту. К. (О. 1862. ІІІ. 52, 53). Словник української мови Грінченка