праведний

ПРА́ВЕДНИЙ, а, е.

1. Який дотримується заповідей, моральних приписів якоїсь релігії; безгрішний.

З лози колисочку плете Та плаче праведная мати (Шевч., II, 1963, 365);

Було розкажуть нам, як на тім світі буде людям: що буде грішним, а що праведним (Н.-Лев., І, 1956, 193);

// Який узгоджується з релігійними приписами, але суперечить гуманним принципам.

А сила Сатурнова іде та йде, І гріх той праведний плете (Шевч., II, 1963, 417);

*Образно. Праведнії зорі! Сховайтесь за хмару (Шевч., І, 1963, 135);

Сонце праведне над нами, в дружбі осіянними: разом ми з Росією! Разом з росіянами! (Тич., II, 1957, 310);

// у знач. ім. пра́ведний, ного, ч. Той, хто дотримується заповідей, моральних приписів якоїсь релігії; безгрішний.

— Хіба гурії в раю веселяться отак з праведними (Коцюб., І, 1955, 288).

Бо́же (го́споди) пра́ведний — уживається як вигук для вираження подиву, обурення, нарікання і т. ін.

— Боже праведний, і як ти на світі таких іродів тримаєш, — з мукою виривається в Марти Біденко (Стельмах, І, 1962, 394);

Господи праведний, і в кого воно таке вдалося розбишакувате? (Тют., Вир, 1964, 24);

На путь пра́ведну (пра́ведних) ви́вести (спрямува́ти і т. ін.) — допомогти комусь зрозуміти хибність поглядів, поведінки і т. ін.

Спасибі тим, хто вивів мене на путь праведну (Гончар, Тронка, 1963, 337);

На путь пра́ведну (пра́ведних) поверну́ти — стати праведником, почати суворо дотримуватись заповідей, моральних приписів якоїсь релігії.

Що поробилося з невісткою? Чи не хоче повернути на путь праведних, чи не спокутує свої гріхи? (Мирний, IV, 1955, 67);

Пі́сля труді́в пра́ведних — по роботі, після закінчення праці.

Якось одного дня ввечері, після трудів праведних, сиділи уповноважені під дубом (Вишня, І, 1956, 424);

Плу́тати (переплу́тати) пра́ведне з грі́шним — неправильно розуміти що-небудь.

Сказився.. старий, переплутав праведне з грішним. Замість дробовиком бекасів по болоті ганяти, почав угодників глушити в хаті (Ковінька, Кутя.., 1960, 7);

Спа́ти сном пра́ведних (пра́ведним сном) — те саме, що Спа́ти (засипа́ти) сном пра́ведника (пра́ведників) ( див. пра́ведник).

2. Справедливий, правильний.

Коли Ми діждемося Вашінгтона З новим і праведним законом? (Шевч., II, 1963, 296);

З твоїми мужніми синами Я рвав під ворогом мости, Коли лежала перед нами Дорога праведної мсти (Воронько, Драгі.., 1959, 38);

Ми наструнчили ноги, але на Боровикове подвір’я вже статечно йшов, з виглядом праведного судді, наш батько (Панч, На калин. мості, 1965, 8);

// Чесний, благородний.

Наш радянський народ з миром сіє хліб, з миром його жне, праведним трудом збагачує (Вол., Самоцвіти, 1952, 213);

// у знач. ім. пра́ведний, ного, ч. Чесна, справедлива людина.

І не встануть з праведними Злії з домовини. Діла добрих обновляться, Діла злих загинуть (Шевч., І, 1963, 339);

Я бачу вірність друзів бойових І нашу юність, славою сповиту, Я чую голос праведних, живих, Немовби ми зійшлись зі всього світу (Стельмах, V, 1963, 184).

Пра́ведне ді́ло — благородна справа, здійснення якої служить встановленню справедливості, людському благополуччю.

За праведне діло своєї голови не жалій, ну та й чужої не милуй! (Головко, II, 1957, 244);

— Давно вже я молю бога, що коли доведеться помирати, то щоб на війні, за праведне діло (Довж., І, 1958, 256).