правий

ПРА́ВИЙ¹, а, е.

1. Розташований на тому боці тіла, що протилежний лівому.

На правій руці у мене аж три срібних персні було (Панас Мирний);

Баба Зінька при цих словах прижмурила праве око, і погляд її став неначе трохи хитрий (І. Нечуй-Левицький);

// Напрям, який відповідає руці, протилежній до лівої.

– Хто хоче рушати, ставай на правий бік. Хто зостається – відходь на лівий (О. Довженко);

// Розташований з протилежного боку, якщо стояти обличчям у напрямі руху (річки тощо).

Два плацдарми створилось тепер: один на лівому березі Дніпра – червоний, другий – на правому березі – білий (О. Гончар);

// у знач. ім. пра́ва, вої, ж. Права рука, правиця.

Не знає права, що робить ліва (приказка).

2. політ. Який відстоює традиційні форми суспільного розвитку; консервативний.

Партії правого спрямування;

// Який дотримується консервативніших поглядів, ніж більшість членів партії, політичного об'єднання.;

// у знач. ім. пра́ві, вих, мн. Представники правих партій або течій усередині політичного об'єднання.

3. Який рухається за годинниковою стрілкою (зліва вгору й направо).

Правий напрям обертання турбіни.

ПРА́ВИЙ², рідко ПРАВ, а, е.

1. Який не має або не почуває за собою провини.

Чи хто правий, чи неправий, чи хто прийде вдвох, чи втрьох, всіх приймає пан ласкавий (Леся Українка);

Хто там правий, а хто винуватий – господь його розбере (Панас Мирний);

// Який має рацію у чомусь.

Своє взяв та й прав (Номис);

Оксані було тяжко признати, що інший раз свекруха її права (Грицько Григоренко);

Значить, сто раз я правий був учора, коли на диспуті з панами говорив: матерія – вічна (П. Тичина);

// у знач. ім. пра́вий, вого, ч. Невинуватий, безневинний.

Винуватий виниться, а правий нічого не боїться (приказка);

Розступилось коло крамарів, Що хотіли правого судити (М. Рильський).

2. Справедливий.

Окують [люди] царей [царів] неситих В залізнії пута .. І осудять неправедних Судом своїм правим (Т. Шевченко);

Тож спочатку того щастя Справді був Бертольдо гідний, Правий суд чинив у панстві (Леся Українка);

Злічім, брати, і тих борців за волю, що сей рік в бою правім полягли (І. Франко);

Уставай, народе мій, На побідний, правий бій (М. Шпак);

// Правильний.

Нема нічого легшого, як серед мряки збитися тут з правої стежки (І. Франко);

За правду, браття, єднаймось щиро, Єдиний маєм правий шлях (Леся Українка).

Пра́ве (пра́ведне) ді́ло див. ді́ло;

Ходи́ти чи́стим (пра́вим) ро́бом див. ходи́ти.

◇ Бо́же (Го́споди) пра́ведний (пра́вий)! див. Бог;

(1) Пра́вий і винува́тий – усі підряд, без винятку (про кого-небудь); кожен.

– Куля лукава: кладе правого й виноватого [винуватого] (П. Куліш);

А в городі полковник Тимашов ловить правого й винуватого (В. Собко).

ПРАВИ́Й, а́, е́, рідко.

Прямий, не погнутий, не покручений.

Права му [йому] дорога – камінчиком брукована до самого Львова... (Г. Хоткевич);

Рубайся, дерево, кривеє і правеє (Номис).