правий

НЕВИ́ННИЙ (який не має за собою вини, ні в чому не провинився), БЕЗВИ́ННИЙ, БЕЗНЕВИ́ННИЙ, НЕВИНУВА́ТИЙ, НЕПОВИ́ННИЙ рідше, БЕЗГРІ́ШНИЙ уроч., ірон.; ПРА́ВИЙ (перев. у протиставленні зі сл. винуватий, неправий і т. ін. або в складі присудка); ЧИ́СТИЙ (перев. у складі присудка). (Храпко (до молодиці):) А чим я винен? Я невинний, ти — невинна.. — Хто ж тоді винуватий? (Панас Мирний); І скільки ще лягло на цій землі безвинних людей від сатанинського союзу хреста і ножа (І. Цюпа); Князь Єремія вступив з військом у Немирів. Перелякані безневинні міщани повиходили з своїх хат і пішли до Єремії (І. Нечуй-Левицький); — Правда, — каже (голова), — випустіть людей з холодної, вони невинуваті (Г. Квітка-Основ'яненко); Арештовано нас цілком неповинних (С. Васильченко); — Не прикидайтесь безгрішним ягням! Я зірву з вас маску! (Ю. Шовкопляс); Хто там правий, а хто винуватий — Господь його розбере (Панас Мирний); Бути чистим перед законом.

ПРА́ВИЛЬНИЙ (який відповідає дійсному станові речей, не розходиться з правдою), І́СТИННИЙ, СПРАВЕДЛИ́ВИЙ, ПРА́ВИЙ, ПРАВДИ́ВИЙ рідше, ПЕ́ВНИЙ. Роз'яснювати правильну лінію демократичних сил; Я вам розкажу саму істинну правду, що не далеко було, а у нашому Харкові (Г. Квітка-Основ'яненко); Справедлива увага — се хірургічна операція: болить і помагає, несправедлива увага — се сліпий вистріл (І. Франко); За правду, браття, єднаймось щиро, Єдиний маєм правий шлях (Леся Українка); Враження наші щоденні на прикладі нас упевняють І накеровують думку на висновок певний, правдивий, що сотворіння живі з нечуттєвих походять начатків (переклад М. Зерова).

СПРАВЕДЛИ́ВИЙ (який ґрунтується на справедливості, правді, має обґрутовані підстави), ЗАКО́ННИЙ, СЛУ́ШНИЙ, ПРА́ВИЙ, ПРА́ВЕДНИЙ, ПРАВДИ́ВИЙ, ПРА́ВНИЙ рідше. Справедливий суд; Справедливе врегулювання міжнародних конфліктів; — Вимога цілком законна! — почулись голоси з залу (А. Головко); Корінько, скривившись, вислухав цей слушний і набридлий йому закид (Я. Качура); Злічім, брати, .. борців за волю, що сей рік в бою правім полягли (І. Франко); Сяяло осіннє сонце, наче раділо, що праведний гнів карає чужинців (Д. Бедзик); Серце їй їла правдива матерня докора (Панас Мирний); За нього правна помста буде (Леся Українка). — Пор. безсторо́нній.

СПРАВЕДЛИ́ВИЙ (який у своїх діях керується справедливістю, дотримується правди; який характеризується справедливістю); ПРА́ВИЙ, ПРАВДИВИЙ, ПРА́ВЕДНИЙ, ПРАВОСУ́ДНИЙ (який чинить правий суд); НЕПОГРІШИ́МИЙ, НЕПОГРІ́ШНИЙ, БЕЗГРІ́ШНИЙ (який ніколи не робить помилок). Вона справедлива й ніколи не гримне на безвинного, хоч ніколи й не подарує вини (М. Коцюбинський); І що то за козак з його був!.. Розумний, чулий, правдива, щира козацька душа, без помсти й користі (О. Стороженко); Ось слухай же, сину, Про Максима праведного... Було, не спочине Ніколи він (Т. Шевченко); Я висловив свою думку тоном непогрішимого судді (В. Еллан). — Пор. безсторо́нній.

ПРА́ВИЛЬНИЙ (який задовольняє правила пропорції та симетрії), ПРОПОРЦІ́ЙНИЙ, СТРО́ГИЙ, РЕГУЛЯ́РНИЙ, ДОМІ́РНИЙ, ПРА́ВИЙ заст.; КЛАСИ́ЧНИЙ (про риси обличчя, будову тіла — який нагадує зразки старогрецького і римського мистецтва). Коли Христолобенко говорить, то наша увага мимоволі зосереджується на його обличчі — з правильними рисами, на розумних очах (Є. Гуцало); Пропорційної форми красива чоловіча голова в профіль просто приємно вражала (І. Ле); У навоскованому паркеті відбиваються високі готичні крісла й строгі лінії склепінь (З. Тулуб); Через дуже регулярні, але холодні пружки лиця ані кришки не просвічується людська душа (І. Нечуй-Левицький); Праві очерти лиця мали артистичну тонкість (Олена Пчілка); Профіль був у неї, справді, чисто класичний (О. Кобилянська).

ПРЯМИ́Й (рівно витягнутий у якомусь напрямку, без вигинів, закрутів), РІ́ВНИЙ, ПРО́СТИ́Й розм., ПРАВИ́Й заст., діал.; ПРЯМОЇ́ЖДЖИЙ фольк. (про дорогу). За селом чоловік подався не прямою дорогою, а звивистою, росою обнизаною стежиною (М. Стельмах); Карпо взяв довгу та рівну ліщину і почав з Лавріном міряти город вздовж та впоперек (І. Нечуй-Левицький); Ой у полю, при долині дорожка проста (пісня); Рубайся, дерево, кривеє і правеє (М. Номис); Ілля Муромець узяв прямоїжджою дорогою, мимо того лісу, де Соловей-розбійник сидів (казка).