правнучок
ПРА́ВНУЧОК, чка, ч.
Зменш. до пра́внук.
– А оце тобі два яблука від найменшого Костогризового правнучка (В. Лихоносов).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- правнучок — пра́внучок іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови