1. Словник української мови у 20 томах

правнуччин

ПРА́ВНУЧЧИН, а, е.

Прикм. до пра́внучка; належний правнучці.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. правнуччин — пра́внуччин прикметник Орфографічний словник української мови
  2. правнуччин — -а, -е. Прикм. до правнучка; належний правнучці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. правнуччин — Пра́внуччин, -на, -не (від пра́внучка) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. правнуччин — ПРА́ВНУЧЧИН, а, е. Прикм. до пра́внучка; належний правнучці. Словник української мови в 11 томах