1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

правнуччин

Пра́внуччин, -на, -не (від пра́внучка)

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. правнуччин — пра́внуччин прикметник Орфографічний словник української мови
  2. правнуччин — -а, -е. Прикм. до правнучка; належний правнучці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. правнуччин — ПРА́ВНУЧЧИН, а, е. Прикм. до пра́внучка; належний правнучці. Словник української мови у 20 томах
  4. правнуччин — ПРА́ВНУЧЧИН, а, е. Прикм. до пра́внучка; належний правнучці. Словник української мови в 11 томах