правотворчий
ПРАВОТВО́РЧИЙ, а, е.
Стос. до правотворчості.
Для того, щоб антитерористичні заходи стали надійним заслоном на шляху розвитку тероризму, необхідно здійснити складну й значну за обсягом правотворчу роботу, розробити низку юридичних документів, що мають як міжнародний, так і внутрішньодержавний характер (з наук. літ.);
До цього часу в українській політико-правовій думці ставлення до М.Драгоманова залишається неоднозначним. Запровадження до наукового та правотворчого обігу конституційно-правових ідей М.Драгоманова є, на наш погляд, нагальною потребою, продиктованою реаліями української політики (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- правотворчий — правотво́рчий прикметник Орфографічний словник української мови