правочинний
ПРАВОЧИ́ННИЙ, а, е, юр.
Який ґрунтується на законному праві, має певні повноваження.
Так і не відбулися акціонерні збори ВАТ “Укрнафта”. З'явилися лише 52 відсотки акціонерів, а для того, щоб збори були правочинними, необхідно шістдесят (з газ.);
Правочинна ухвала;
Правочинне рішення.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- правочинний — правочи́нний прикметник Орфографічний словник української мови