праобраз

ПРАО́БРАЗ, у, ч.

Те саме, що прототи́п.

Його праобразом ставала не одна особа, а ціле сплетіння яскравих характерів представників суспільства, уярмленого неправими законами (з наук.-попул. літ.);

Зрештою на арену виходять могутні племінні боги-покровителі. Виникає певний пантеон божеств – праобраз пантеонів “Рігведи” та “Авести”, складаючи основу індоіранської міфології (з наук. літ.);

У самій Елладі окремі поліси об'єднувалися в союзи – праобраз сучасних держав (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. праобраз — прао́браз іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. Праобраз — Прообраз Неправильно-правильно