пранці
ПРА́НЦІ, ів, мн., заст., розм.
Сифіліс.
Людей їдять пранці, нужда, горілка (М. Коцюбинський);
Привезли її [хворобу], кажуть, із Франції І звуть по-народному – пранці (В. Еллан-Блакитний);
Хворий на пранці, він шукав смерті, ліз на ратища та шаблі, але залізо його не брало (Ю. Мушкетик);
// Уживається як лайливе слово.
– То це ти... ти, Кашубо, язика мені втнеш? – повернувся до нього усім тулубом Вовк. – Ти, щеня гнилозубе? Пранці ходячі? (І. Муратов).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пранці — пра́нці множинний іменник сифіліс арх., розм. Орфографічний словник української мови
- пранці — Сифіліс, люес. Словник синонімів Караванського
- пранці — -ів, мн., заст., розм. Сифіліс. || Уживається як лайливе слово. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пранці — Хронічна інфекційна хвороба, що виникає внаслідок зараження блідою спірохетою, передається статевим шляхом (п. набуті) або від хворої матері до плоду (п. Універсальний словник-енциклопедія
- пранці — СИ́ФІЛІС мед., ЛЮ́ЕС рідше, ПРА́НЦІ мн., заст., розм. Словник синонімів української мови
- пранці — Пра́нці, -нців, -нцям Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- пранці — ПРА́НЦІ, ів, мн., заст., розм. Сифіліс. Людей їдять пранці, нужда, горілка (Коцюб., II, 1955, 233); Привезли її [хворобу], кажуть, із Франції І звуть по-народному — пранці (Еллан, І, 1958, 167); // Уживається як лайливе слово. Словник української мови в 11 томах
- пранці — Пранці, -ців м. см. пранець. Словник української мови Грінченка