прапор

ПРА́ПОР, а, ч.

1. Полотнище певного кольору чи поєднання кольорів, часто з певним зображенням, прикріплене до держална чи шнура; є офіційною емблемою держави, символом її суверенітету.

Державний Прапор України – стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів (з мови документів);

Монте-Мікеле [гора] одяглася в червоні базальти, а Везувій наче викинув в море двобарвний прапор: блакитний з рожевим (М. Коцюбинський);

* У порівн. – У бухті внизу стоїть кілька навчальних кораблів. Б'ють склянки – початок дня. Сходить сонце, як прапор (Ю. Яновський);

// Таке полотнище, що є емблемою військової частини, підрозділу, з'єднання, корабля і т. ін.

Тут військо стройними [стрункими] рядами В параді йшло, мовби на бой [бій]; В празничній збруї, з прапорами (І. Котляревський);

Полк ішов не той, він уже був інший, оновлений, урочистий, осяяний. Над колоною, розвіваючись в польоті, яскраво пломенів полковий прапор (О. Гончар);

[Стрижень:] Комітет передав тобі прапор твого корабля, прапор есмінця “Стремительного” (О. Корнійчук);

На прапорах Запорізької Січі (“Війська Низового”) бачимо сонце, місяць, зірки, інколи – зображення козацьких човнів на морі (з наук. літ.);

// Таке полотнище, що символізує приналежність до певної групи, організації, партії і т. ін.

Біля одного із стовпів стояв прапор чинбарів, найстаршого з цехів (З. Тулуб);

// перев. мн. Зовнішні розпізнавальні або сигнальні знаки військових та цивільних кораблів, що являють собою кольорові полотнища різної форми і з різними зображеннями.

Крейсер виплив уже на поверхню моря з-за горизонту, і чорний дим за ним линув, як хвіст. Канонерка пливла назустріч, піднімаючи на щоглу безліч різних прапорів (Ю. Яновський);

// також іст., у сполуч. зі сл. пам'ятний, перехідний і т. ін. Уживається у складі назви почесної нагороди.

До хати старого Пуги ще ніколи не сходилось стільки людей, як сьогодні. І кожен ще з порога гукав: “Кажуть, що Андрія нагородили орденом Трудового Прапора, то правда?” (П. Панч).

2. чого і без дод., перен. Керівна ідея, гасло, програма.

– Несімо прапор справи нашої в дужих руках, а будьмо консеквентними, не відділяймо слова від діла... (М. Коцюбинський).

(1) Перехідни́й пра́пор – прапор, який присуджується колективу, що завоював першість у змаганні.

– Товариші, ось наш перехідний прапор, – сказала Катя, – ми його завоювали, але втримати його буде важче (В. Собко);

(2) Під пра́пором чого, яким:

а) в ім'я чогось, під якимсь гаслом.

Французька буржуазна революція була першою революцією в історії, в якій маси виступали не під прапором релігійних вчень, а безпосередньо з політичними вимогами (з навч. літ.);

* Образно. І стародавні права Лаври було зламано, та вона тепер уже й не протестувала, й почала друкувати книжки тільки однакові з книжками московськими... Настала третя, нова доба лаврського друкарства, що вже цілком пішла під прапором “обрусєния”... (з наук. літ.);

Відтепер змінить своє життя, робитиме все, щоб тільки мама ніколи більше не плакала через нього. Втеча його відбувалась теж, можна сказати, під прапором мами, її образ йому сил додавав (О. Гончар);

б) прикриваючись чим-небудь.

△ (3) Прапори́ розцві́чування, спец. – різнобарвні прапорці, які піднімають на кораблях в дні великих свята або на честь якоїсь події.

В бухті урочисто і велично стоять, увінчані прапорами розцвічування, військові кораблі (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прапор — (полотнище, що символізує щось) знамено, уроч. стяг, заст. корогва, хорогва. Словник синонімів Полюги
  2. прапор — пра́пор іменник чоловічого роду * Але: два, три, чотири пра́пори Орфографічний словник української мови
  3. прапор — Стяг, поет. знамено, штандарт, мор. вимпел, ц. корогва, короговка; (борні) П. ідея, гасло; прапорець; ім. ПРАПОРЩИК, у. підхорунжий. Словник синонімів Караванського
  4. прапор — див. хоругва Словник церковно-обрядової термінології
  5. прапор — Завівало, знамено і знамено, корогва, корогов, майва, полотнище (з прикметником), прапірець, прапорець, стяг, хоругва, хоругов, штандар, штандарт Фразеологічні синоніми: білий прапор; бойовий прапор; державний прапор; прапори Запорозької Січі; прапори розцвічування Словник синонімів Вусика
  6. прапор — -а, ч. 1》 Полотнище певного кольору чи поєднання кольорів, часто з певним зображенням, прикріплене до держална чи шнура; є офіційною емблемою держави, символом її суверенітету. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. прапор — ч. 1. -а, військ. Прапорщик. Найбільший плуг — це наш прапор. 2. ◇ Прапор в руки (поїзд назустріч; барабан за спину). А ти чого переживаєш: прапор йому в руки! Прапор тобі в жопу, вульг. — побажання «успіху» комусь. Словник сучасного українського сленгу
  8. прапор — 1 (-а) ч.; арм. Прапорщик. Я пригадую свого військового "прапора", котрий вражав мене поетикою своєї лайки, її величчю (Л. Подерв'янський: ПіК, 2001, № 13); <... Словник жарґонної лексики української мови
  9. прапор — Один з 2 осн. символів держави або його складової частини, також міста, інституції, організації, державних установ і достойників; прямокутна або квадратна тканина певного кольору. Універсальний словник-енциклопедія
  10. прапор — ви́соко трима́ти пра́пор (знаме́но́) чого, книжн. Дбати про репутацію, престиж чого-небудь; не допускати компрометування чогось. — Звичайно, ти, як інші, романів по госпіталях не крутив, прапор свого кохання тримав високо (О. Фразеологічний словник української мови
  11. прапор — ПРА́ПОР (полотнище, яке є емблемою країни, військової частини, організації і т. ін.), ЗНАМЕ́НО́ рідше, СТЯГ уроч., КОРОГВА́ (ХОРОГВА́) (КОРУГО́В) (ХОРУГО́В) (КОРУГВА́) (ХОРУГВА́) заст. (також військовий, бойовий); ШТАНДА́РТ перев. заст. Словник синонімів української мови
  12. прапор — Пра́пор і пра́пір, -пора; -пори́, -рі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  13. прапор — ПРА́ПОР, а, ч. 1. Полотнище певного кольору чи поєднання кольорів, часто з певним зображенням, прикріплене до держална чи шнура; є офіційною емблемою держави, символом її суверенітету. Словник української мови в 11 томах
  14. прапор — Прапор, -ра и -ру м. 1) = прапір. У головоньках червоний прапор постановили. Лукаш. 44. 2) Бѣлый платокъ, прибиваемый на могильномъ крестѣ. Мил. 169. 3) = папороть. Чуб. V. 1073. Словник української мови Грінченка