1. Словник української мови у 20 томах

прапороносець

ПРАПОРОНО́СЕЦЬ, сця, ч.

1. Той, кому доручено тримати, нести прапор.

Чоловік ніс червоний, як жар, прапор. І чоловіки, не дуже багато, ішли за прапороносцем у перших рядах (А. Головко);

І на льоту, на розгоні схилившись у сідлах, нові прапороносці приймають під свою охорону славні бойові прапори дивізії (Ю. Яновський);

Заграли дев'ятитрубні яничарські оркестри, тримаючи чіткого строю, .. полки рушили на приступ. Попереду байрактири – прапороносці – несли знамена (Ю. Мушкетик).

2. чого, перен. Провідник якихось ідей.

Прапороносець вольності, не раз Ти [французький народ] потрясав і підіймав Європу, Твій розум гострий, як твердий алмаз, Підносився на гребені потопу (М. Рильський);

З початку своєї першої окупації Західної України, що тривала 21 місяць, радянський режим усіляко намагався заволодіти “серцями й думками” населення. Більшовики оголосили, що прийшли як “прапороносці високих гуманістичниих принципів” (з навч. літ.);

// Той, хто очолює що-небудь, веде перед у чомусь.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прапороносець — прапороно́сець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. прапороносець — [прапороносеиц'] -с'ц'а, ор. -сцеим, м. (на) -сцеив'і/-с'ц'у, мн. -с'ц'і, -с'ц'іў Орфоепічний словник української мови
  3. прапороносець — -сця, ч. 1》 Той, кому доручено тримати, нести прапор. 2》 чого, перен. Провідник якихось ідей. || Той, хто очолює що-небудь, веде перед у чомусь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. прапороносець — Хорунжий Словник чужослів Павло Штепа
  5. прапороносець — ПРАПОРОНО́СЕЦЬ, ХОРУ́НЖИЙ заст. — Розгорніть прапор! — наказав Красик прапороносцеві (Д. Ткач); Пробравсь (Петро) у лядський табір, убив хорунжого й корогов його приніс до гетьмана (П. Куліш). Словник синонімів української мови
  6. прапороносець — ПРАПОРОНО́СЕЦЬ, сця, ч. 1. Той, кому доручено тримати, нести прапор. Чоловік ніс червоний, як жар, прапор. І чоловіки, не дуже багато, ішли за прапороносцем у перших рядах (Головко, II, 1957, 626); І на льоту, на розгоні схилившись у сідлах... Словник української мови в 11 томах