прапороносець
ПРАПОРОНО́СЕЦЬ, ХОРУ́НЖИЙ заст. — Розгорніть прапор! — наказав Красик прапороносцеві (Д. Ткач); Пробравсь (Петро) у лядський табір, убив хорунжого й корогов його приніс до гетьмана (П. Куліш).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прапороносець — прапороно́сець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- прапороносець — [прапороносеиц'] -с'ц'а, ор. -сцеим, м. (на) -сцеив'і/-с'ц'у, мн. -с'ц'і, -с'ц'іў Орфоепічний словник української мови
- прапороносець — -сця, ч. 1》 Той, кому доручено тримати, нести прапор. 2》 чого, перен. Провідник якихось ідей. || Той, хто очолює що-небудь, веде перед у чомусь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прапороносець — Хорунжий Словник чужослів Павло Штепа
- прапороносець — ПРАПОРОНО́СЕЦЬ, сця, ч. 1. Той, кому доручено тримати, нести прапор. Чоловік ніс червоний, як жар, прапор. І чоловіки, не дуже багато, ішли за прапороносцем у перших рядах (А. Словник української мови у 20 томах
- прапороносець — ПРАПОРОНО́СЕЦЬ, сця, ч. 1. Той, кому доручено тримати, нести прапор. Чоловік ніс червоний, як жар, прапор. І чоловіки, не дуже багато, ішли за прапороносцем у перших рядах (Головко, II, 1957, 626); І на льоту, на розгоні схилившись у сідлах... Словник української мови в 11 томах