пращовий

ПРАЩОВИ́Й, а́, е́.

Стос. до пращі.

За доби ранньої бронзи також поширені ядрища з вапняку, пісковику та інших твердих кристалічних порід. Припускається їх використання як відбійників, молотків, пращових каменів (з наук. літ.);

Серед некерамічного матеріалу переважають кам'яні вироби – це, перш за все, точила, зустрічаються також знаряддя, пов'язані з землеробством (зернотерки, розтирачі), у меншій кількості – пращові ядра, намистини.