1. Словник української мови у 20 томах

прегустий

ПРЕГУСТИ́Й, а, е, також у сполуч. зі сл. густий, розм.

Дуже густий.

Картуз був надітий набакир: з-під картуза неначе випручувались розкішні чорні прегусті кучері (І. Нечуй-Левицький);

Шумів густий-прегустий ліс (Ю. Яновський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прегустий — прегусти́й прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. прегустий — -а, -е, також у сполуч. зі сл. густий, розм. Дуже густий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прегустий — ПРЕГУСТИ́Й, а, е, також у сполуч. із сл. густий, розм. Дуже густий. Картуз був надітий набакир: з-під картуза неначе випручувались розкішні чорні прегусті кучері (Н.-Лев., IV, 1956, 279); Шумів густий-прегустий ліс (Ю. Янов., II, 1954, 36). Словник української мови в 11 томах