1. Словник української мови у 20 томах

предківський

ПРЕ́ДКІВСЬКИЙ, а, е.

1. Прикм. до пре́док 1.

Якби ж ти той спадок в собі поборов, на тебе повстане вся предківська кров і буде змагатись запекло (Леся Українка);

// Який залишився комусь як спадщина від предка, предків.

Старий цар умер, а зосталося два брати. Старшому ж не можна було чомусь царством правити, осівся на предківськім столі менший (Панас Мирний);

Переїхавши на Україну, Єремія на диво обновив предківський замок (О. Стороженко);

// Такий, як у предка, власт. предкові.

Я сам хочу співати, своє щось, окреме, аби співати. Розкласти священний вогонь і видобуть з грудей дрімаючий предківський голос (М. Коцюбинський).

2. Прикм. до пре́док 2.

За рідні пороги припало нам биться, За жито на полі, за обрії сині, За яблуні цвіт і за предківські тіні (М. Рильський);

Він тричі врочисто поцілував цю нагріту сонцем землю, високо підняв на долоні, голосно гукнув до людей: – .. Наша предківська земля стала знов нашою! (Т. Масенко);

// Стародавній, старовинний.

Жахом пойняту, німу, її понесли до жертовні [жертовника] І не для того, щоб, предківський звичай відбувши святочно, Світлому богу вона Гіменею в опіку далася. Ні! (М. Зеров).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. предківський — пре́дківський прикметник Орфографічний словник української мови
  2. предківський — Прабатьківський, прадідівський, прадідній, предковіцький, предковий; п! ПРЕДКОВІЧНИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. предківський — -а, -е. 1》 Прикм. до предок 1). || Який залишився комусь як спадщина від предка, предків. || Такий, як у предка, власт. предкові. 2》 Прикм. до предок 2). || Стародавній, старовинний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. предківський — СТАРОВИ́ННИЙ (який існує здавна, поширений, прийнятий у давні часи, сприймається як застарілий), СТАРОДА́ВНІЙ, ПРАДА́ВНІЙ, СТАРОСВІ́ТСЬКИЙ, СТАРОЖИ́ТНІЙ, ДІДІ́ВСЬКИЙ, ПРА́ДІДІВСЬКИЙ, ПРА́ДІДНИЙ, ПРЕ́ДКІВСЬКИЙ, ДОПОТО́ПНИЙ ірон., жарт. Словник синонімів української мови
  5. предківський — ПРЕ́ДКІВСЬКИЙ, а, е. 1. Прикм. до пре́док 1. Якби ж ти той спадок в собі поборов, на тебе повстане вся предківська кров і буде змагатись запекло (Л. Укр., І, 1951, 440); // Який залишився комусь як спадщина від предка, предків. Словник української мови в 11 томах
  6. предківський — Предківський, -а, -е Доставшійся отъ предковъ. К. Досв. 88. Єремія на диво обновив предківський замок. Стор. МПр. 65. Словник української мови Грінченка