1. Словник української мови у 20 томах

предківщина

ПРЕ́ДКІВЩИ́НА, и, ж.

1. Спадщина від предка, предків (у 1 знач.).

Моя се предківщина по варягах (Сл. Б. Грінченка).

2. Звичаї предків (у 2 знач.); старовина.

У середовищі, де виховувався Василь Мова, ще жив непокірний запорізький дух, ще свіжою була пам'ять про давню козацьку волю. Козацтво ще трималося предківщини, вбачаючи в ній певний засіб збереження колишніх свобод (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. предківщина — пре́дківщи́на 1 іменник жіночого роду спадщина пре́дківщи́на 2 іменник жіночого роду старовина Орфографічний словник української мови
  2. предківщина — див. батьківщина Словник синонімів Вусика
  3. предківщина — -и, ж. 1》 Спадщина від предка, предків (у 1 знач.). 2》 Звичаї предків (у 2 знач.); старовина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. предківщина — СПА́ДЩИНА (майно і т. ін., що переходить від його власника до іншого), СПА́ДОК, НАЩА́ДОК розм.; БА́ТЬКІВЩИНА, МАТЕРИ́ЗНА, ДІДІВЩИНА, ДІДИ́ЗНА, БАБИ́ЗНА, ПРА́ДІДИЗНА заст., ПРА́ДІДІВЩИНА заст., О́ТЧИНА (ОТЧИ́ЗНА) заст., ВІТЦІ́ВЩИНА діал. Словник синонімів української мови
  5. предківщина — ПРЕ́ДКІВЩИНА, и, ж. 1. Спадщина від предка, предків (у 1 знач.). Моя се предківщина по варягах (Сл. Гр.). 2. Звичаї предків (у 2 знач.); старовина. Словник української мови в 11 томах
  6. предківщина — Предківщина, -ни ж. Старина; унаслѣдованное отъ предковъ. Моя се предківщина по варягах. К. ПС. 134. Словник української мови Грінченка