1. Словник української мови у 20 томах

предобрий

ПРЕДО́БРИЙ, а, е, також у сполуч. зі сл. добрий, розм.

Дуже добрий (у 1–6, 8 знач.).

– Корова добра-предобра, вона руку лиже (Ю. Яновський);

// ірон.

– Що то пани? Одна душа їм наша мила, Щоб довш жила, на їх робила. Про шкуру ж – байдуже вони! Одну спусти – другая буде... Такі вже з їх предобрі люди! (Панас Мирний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. предобрий — предо́брий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. предобрий — див. Добрий Словник синонімів Вусика
  3. предобрий — -а, -е, також у сполуч. зі сл. добрий, розм. Дуже добрий (у 1-6, 8 знач.). || ірон. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. предобрий — ДО́БРИЙ (готовий прийти на допомогу іншим, сповнений доброти, чуйності; який виражає доброту), ДОБРОСЕ́РДИЙ, ДОБРОСЕ́РДНИЙ, ДОБРОСЕРДЕ́ЧНИЙ, ДУШЕ́ВНИЙ, ДОБРОДУ́ШНИЙ, СЕРДЕ́ЧНИЙ, М'ЯКОСЕ́РДИЙ, ДО́БРЕ́НЬКИЙ розм., ДОБРЯ́ЧИЙ розм., ПРЕДО́БРИЙ підсил. розм. Словник синонімів української мови
  5. предобрий — Предо́брий, -ра, -ре Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. предобрий — ПРЕДО́БРИЙ, а, е, також у сполуч. із сл. добрий, розм. Дуже добрий (у 1-6, 8 знач.). — Корова добра-предобра, вона руку лиже (Ю. Янов., І. 1954, 34); // ірон. — Що то пани? Одна душа їм наша мила, Щоб довш жила, на їх робила. Про шкуру ж — байдуже вони!... Словник української мови в 11 томах