1. Словник української мови в 11 томах

предобрий

ПРЕДО́БРИЙ, а, е, також у сполуч. із сл. добрий, розм. Дуже добрий (у 1-6, 8 знач.).

— Корова добра-предобра, вона руку лиже (Ю. Янов., І. 1954, 34);

// ірон.

— Що то пани? Одна душа їм наша мила, Щоб довш жила, на їх робила. Про шкуру ж — байдуже вони! Одну спусти — другая буде… Такі вже з їх предобрі люди! (Мирний, V, 1955, 293).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. предобрий — предо́брий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. предобрий — див. Добрий Словник синонімів Вусика
  3. предобрий — -а, -е, також у сполуч. зі сл. добрий, розм. Дуже добрий (у 1-6, 8 знач.). || ірон. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. предобрий — ПРЕДО́БРИЙ, а, е, також у сполуч. зі сл. добрий, розм. Дуже добрий (у 1–6, 8 знач.). – Корова добра-предобра, вона руку лиже (Ю. Яновський); // ірон. – Що то пани? Одна душа їм наша мила, Щоб довш жила, на їх робила. Про шкуру ж – байдуже вони!... Словник української мови у 20 томах
  5. предобрий — ДО́БРИЙ (готовий прийти на допомогу іншим, сповнений доброти, чуйності; який виражає доброту), ДОБРОСЕ́РДИЙ, ДОБРОСЕ́РДНИЙ, ДОБРОСЕРДЕ́ЧНИЙ, ДУШЕ́ВНИЙ, ДОБРОДУ́ШНИЙ, СЕРДЕ́ЧНИЙ, М'ЯКОСЕ́РДИЙ, ДО́БРЕ́НЬКИЙ розм., ДОБРЯ́ЧИЙ розм., ПРЕДО́БРИЙ підсил. розм. Словник синонімів української мови
  6. предобрий — Предо́брий, -ра, -ре Правописний словник Голоскевича (1929 р.)