1. Словник української мови в 11 томах

предобре

ПРЕДО́БРЕ, присл., також у сполуч. із сл. добре, розм. Дуже добре (у 1, 2 знач.);

// у знач. присудк. сл.

Я простий чоловік, то й взяв собі на мислі, Що Вишеньці моїй предобре у саду (Греб., І, 1957, 51).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. предобре — предо́бре прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. предобре — присл., також у сполуч. зі сл. добре, розм. Дуже добре (у 1, 2 знач.). || у знач. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. предобре — ПРЕДО́БРЕ, присл., також у сполуч. зі сл. добре, розм. Дуже добре (у 1, 2 знач.); // у знач. пред. Я простий чоловік, то й взяв собі на мислі, Що Вишеньці моїй предобре у саду (Є. Гребінка). Словник української мови у 20 томах
  4. предобре — ПРЕКРА́СНО присл. і предик., ЧУДО́ВО, ЧУДЕ́СНО рідше, ЧУДО́ВНО рідше, НЕЗРІВНЯ́ННО, НАВДИВОВИ́ЖУ, БЛИСКУЧЕ підсил., ПРЕДО́БРЕ підсил. розм., ПРЕЧУДОВО підсил. розм., ПРЕЧУДЕ́СНО підсил. розм., НАПРО́ЧУД розм., ЗНАМЕНИ́ТО розм., БОЖЕ́СТВЕННО заст., поет. Словник синонімів української мови