1. Словник української мови у 20 томах

президент

ПРЕЗИДЕ́НТ, а, ч.

1. Виборний глава держави.

Президент України на основі та на виконання Конституції і законів України видає укази і розпорядження, які є обов'язковими до виконання на території України (з мови документів);

Главу французької республіки – президента – обирають на сім років на спільному засіданні Національних зборів і Ради республіки (з навч. літ.).

2. чого. Виборний голова, керівник установи, організації; товариства тощо.

– Не зашкодить, коли звелю дати президентові суду маленьке вияснення (І. Франко);

В 1764 р. царський уряд остаточно ліквідував гетьманство, доручивши управління Україною відновленій Малоросійській колегії на чолі з її президентом графом П. Рум'янцевим (з наук. літ.);

На Міжнародному конгресі у Вашінгтоні Костянтина Дмитровича [Глінку] було обрано президентом засідання (з наук.-попул. літ.);

Першим президентом Академії наук України був академік Володимир Іванович Вернадський, видатний мінералог і хімік (з публіц. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. президент — президе́нт іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. президент — Президе́нт. Президент. ● Президент віку — голова зборів на першому засіданні парламенту нового скликання, яким є найстарший за віком депутат. Члени палати послів зберуть ся о П. год. Українська літературна мова на Буковині
  3. президент — [преизиедент] -нта, м. (на) -нтов'і/ -н'т'і, мн. -нтие, -н'т'іў Орфоепічний словник української мови
  4. президент — -а, ч. 1》 У ряді країн – обраний на певний строк глава держави. 2》 чого. Виборний голова, керівник установи, організації, товариства тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. президент — президе́нт [від лат. praesidens (praesidentis) – той, що сидить спереду] 1. В ряді країн з республіканською формою правління глава держави. 2. Виборний голова, керівник товариства, організації, установи тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. президент — Президе́нт, -та; -де́нти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. президент — ПРЕЗИДЕ́НТ, а, ч. 1. чого. Виборний голова, керівник установи, організації; товариства тощо. — Не зашкодить, коли звелю дати президентові суду маленьке вияснення (Фр., IV, 1950, 173); В 1764... Словник української мови в 11 томах
  8. президент — рос. президент 1. В ряді країн з республіканською формою правління глава держави. 2. Виборний голова, керівник громадських організацій. 3. Вища посадова особа компанії, корпорації. Eкономічна енциклопедія