1. Словник української мови в 11 томах

президент

ПРЕЗИДЕ́НТ, а, ч.

1. чого. Виборний голова, керівник установи, організації; товариства тощо.

— Не зашкодить, коли звелю дати президентові суду маленьке вияснення (Фр., IV, 1950, 173);

В 1764 р. царський уряд остаточно ліквідував гетьманство, доручивши управління Україною відновленій Малоросійській колегії на чолі з її президентом графом П. Рум’янцевим (Іст. УРСР, І, 1953, 350);

На Міжнародному конгресі у Вашінгтоні Костянтина Дмитровича [Глінку] було обрано президентом засідання (Видатні вітч. географи.., 1954, 120);

Першим президентом Академії наук Української РСР був академік Володимир Іванович Вернадський, видатний мінералог і хімік (Ком. Укр., 6, 1969, 46).

2. У ряді країн — обраний на певний строк глава держави.

Вони йшли садовою доріжкою назустріч один одному, президент юної землі Рад і вчений землі, вдивляючись здаля один в одного (Довж., І, 1958, 483);

Главу французької республіки — президента — обирають на сім років на спільному засіданні Національних зборів і Ради республіки (Ек. геогр. заруб, країн, 1956, 95).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. президент — президе́нт іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. президент — Президе́нт. Президент. ● Президент віку — голова зборів на першому засіданні парламенту нового скликання, яким є найстарший за віком депутат. Члени палати послів зберуть ся о П. год. Українська літературна мова на Буковині
  3. президент — [преизиедент] -нта, м. (на) -нтов'і/ -н'т'і, мн. -нтие, -н'т'іў Орфоепічний словник української мови
  4. президент — -а, ч. 1》 У ряді країн – обраний на певний строк глава держави. 2》 чого. Виборний голова, керівник установи, організації, товариства тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. президент — ПРЕЗИДЕ́НТ, а, ч. 1. Виборний глава держави. Президент України на основі та на виконання Конституції і законів України видає укази і розпорядження, які є обов'язковими до виконання на території України (з мови документів)... Словник української мови у 20 томах
  6. президент — президе́нт [від лат. praesidens (praesidentis) – той, що сидить спереду] 1. В ряді країн з республіканською формою правління глава держави. 2. Виборний голова, керівник товариства, організації, установи тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. президент — Президе́нт, -та; -де́нти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. президент — рос. президент 1. В ряді країн з республіканською формою правління глава держави. 2. Виборний голова, керівник громадських організацій. 3. Вища посадова особа компанії, корпорації. Eкономічна енциклопедія