1. Словник української мови у 20 томах

презренний

ПРЕЗРЕ́ННИЙ, а, е, рідко.

Який заслуговує на презирство (у 1 знач.), викликає почуття презирства.

Гетьманські “вартові” для одесита з околиць були презренними паріями (Ю. Смолич).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. презренний — презре́нний прикметник який викликає зневагу розм., рідко, переважно у складі фразеологізму Орфографічний словник української мови
  2. презренний — ПРЕЗРЕ́ННИЙ, а, е, рідко. Який заслуговує на презирство (у 1 знач.), викликає почуття презирства. Гетьманські «вартові» для одесита з околиць були презренними паріями (Смолич, Світанок.., 1953, 93). ◊ Презре́нний мета́л, зневажл. — гроші. Словник української мови в 11 томах