1. Орфографічний словник української мови

презренний

презре́нний

прикметник

який викликає зневагу

розм., рідко, переважно у складі фразеологізму

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. презренний — ПРЕЗРЕ́ННИЙ, а, е, рідко. Який заслуговує на презирство (у 1 знач.), викликає почуття презирства. Гетьманські “вартові” для одесита з околиць були презренними паріями (Ю. Смолич). Словник української мови у 20 томах
  2. презренний — ПРЕЗРЕ́ННИЙ, а, е, рідко. Який заслуговує на презирство (у 1 знач.), викликає почуття презирства. Гетьманські «вартові» для одесита з околиць були презренними паріями (Смолич, Світанок.., 1953, 93). ◊ Презре́нний мета́л, зневажл. — гроші. Словник української мови в 11 томах