премилий

ПРЕМИ́ЛИЙ, а, е, розм.

Дуже милий.

Ой зійдемось, премилеє браття, На високу могилу, Та посадим, премилеє браття, Червону калину! (з думи);

Наум, вислухавши його, не стерпів, та аж поцілував його у голову і дума: “Що за премила дитина!” (Г. Квітка-Основ'яненко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. премилий — преми́лий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. премилий — див. вродливий Словник синонімів Вусика
  3. премилий — -а, -е, розм. Дуже милий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. премилий — див. милий Словник чужослів Павло Штепа
  5. премилий — ПРЕМИ́ЛИЙ, а, е, розм. Дуже милий. Ой зійдемось, премилеє браття, На високу могилу, Та посадим, премилеє браття, Червону калину! (Думи… 1941, 198); Наум, вислухавши його, не стерпів, та аж поцілував його у голову і дума: «Що за премила дитина!» (Кв.-Осн., II, 1956, 70). Словник української мови в 11 томах