премилий
ПРЕМИ́ЛИЙ, а, е, розм. Дуже милий.
Ой зійдемось, премилеє браття, На високу могилу, Та посадим, премилеє браття, Червону калину! (Думи… 1941, 198);
Наум, вислухавши його, не стерпів, та аж поцілував його у голову і дума: «Що за премила дитина!» (Кв.-Осн., II, 1956, 70).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- премилий — преми́лий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
- премилий — див. вродливий Словник синонімів Вусика
- премилий — -а, -е, розм. Дуже милий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- премилий — див. милий Словник чужослів Павло Штепа
- премилий — ПРЕМИ́ЛИЙ, а, е, розм. Дуже милий. Ой зійдемось, премилеє браття, На високу могилу, Та посадим, премилеє браття, Червону калину! (з думи); Наум, вислухавши його, не стерпів, та аж поцілував його у голову і дума: “Що за премила дитина!” (Г. Квітка-Основ'яненко). Словник української мови у 20 томах