преміювати

ПРЕМІЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. і док., кого.

Нагороджувати премією.

Як найкращого сталевара, Гордія Калениковича хотіли преміювати квартирою в новому будинку, а він відмовився (А. Хижняк);

Попервах усе йшло надзвичайно добре: йому дали квартиру з усіма вигодами, улаштували на інженерській посаді, навіть преміювали одного разу (Б. Антоненко-Давидович).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. преміювати — преміюва́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. преміювати — див. НАГОРОДЖУВАТИ. Словник синонімів Караванського
  3. преміювати — -юю, -юєш, недок. і док., перех. Нагороджувати премією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. преміювати — Надгороджувати, надгородити, понадгороджувати, нагороджувати, нагородити, понагороджувати, винагороджувати, винагородити, повинагороджувати, надплачувати, надплатити, понадплачувати, переплачувати, переплатити, попереплачувати, наддавати, наддати... Словник чужослів Павло Штепа
  5. преміювати — I. НАГОРОДИ́ТИ кого, що — чим і без додатка (дати нагороду кому-небудь, дати що-небудь у винагороду за якісь заслуги і т. ін.), ПОЖА́ЛУВАТИ кого чим, кому що, заст., ірон. Словник синонімів української мови
  6. преміювати — Преміюва́ти, -мію́ю, -мію́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. преміювати — ПРЕМІЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. і док., перех. Нагороджувати премією. Ще дуже молоденькою пішла [Галина] працювати телятницею. У догляді телят вела першість. Не раз і не два колгосп преміював Галину коштовними подарунками (Ковінька, Чому я не сокіл.. Словник української мови в 11 томах