1. Словник української мови в 11 томах

преміювати

ПРЕМІЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. і док., перех. Нагороджувати премією.

Ще дуже молоденькою пішла [Галина] працювати телятницею. У догляді телят вела першість. Не раз і не два колгосп преміював Галину коштовними подарунками (Ковінька, Чому я не сокіл.., 1961, 55);

Як найкращого сталевара, Гордія Калениковича хотіли преміювати квартирою в новому будинку, а він відмовився (Хижняк, Невгамовна, 1961, 254);

По закінченні збирання колоскових всіма бригадами призначаються загальноартільні збори, на яких преміюють кращих колгоспників та колгоспниць (Нар. тв. та етн., 1, 1957, 91).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. преміювати — преміюва́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. преміювати — див. НАГОРОДЖУВАТИ. Словник синонімів Караванського
  3. преміювати — -юю, -юєш, недок. і док., перех. Нагороджувати премією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. преміювати — Надгороджувати, надгородити, понадгороджувати, нагороджувати, нагородити, понагороджувати, винагороджувати, винагородити, повинагороджувати, надплачувати, надплатити, понадплачувати, переплачувати, переплатити, попереплачувати, наддавати, наддати... Словник чужослів Павло Штепа
  5. преміювати — ПРЕМІЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. і док., кого. Нагороджувати премією. Як найкращого сталевара, Гордія Калениковича хотіли преміювати квартирою в новому будинку, а він відмовився (А. Словник української мови у 20 томах
  6. преміювати — I. НАГОРОДИ́ТИ кого, що — чим і без додатка (дати нагороду кому-небудь, дати що-небудь у винагороду за якісь заслуги і т. ін.), ПОЖА́ЛУВАТИ кого чим, кому що, заст., ірон. Словник синонімів української мови
  7. преміювати — Преміюва́ти, -мію́ю, -мію́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)