1. Словник української мови у 20 томах

престолонаслідування

ПРЕСТОЛОНАСЛІ́ДУВАННЯ, я, с., книжн.

Наслідування престолу, влади монарха спадково; порядок передачі влади монарха престолонаслідникові.

При наступниках Петра І столичні дворяни втручались у питання престолонаслідування і влаштовували двірцеві перевороти (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. престолонаслідування — престолонаслі́дування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. престолонаслідування — -я, с., книжн. Наслідування престолу, влади монарха спадково; порядок передачі влади монарха престолонаслідникові. Великий тлумачний словник сучасної мови