престолонаслідування

престолонаслі́дування

-я, с., книжн.

Наслідування престолу, влади монарха спадково; порядок передачі влади монарха престолонаслідникові.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. престолонаслідування — престолонаслі́дування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. престолонаслідування — ПРЕСТОЛОНАСЛІ́ДУВАННЯ, я, с., книжн. Наслідування престолу, влади монарха спадково; порядок передачі влади монарха престолонаслідникові. При наступниках Петра І столичні дворяни втручались у питання престолонаслідування і влаштовували двірцеві перевороти (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах