прехитро
ПРЕХИ́ТРО, розм.
Присл. до прехи́трий.
Ах, немає нічого втішнішого, коли жінка, гарненька, от із такою лебединого шисю й пожежею волосся на прекрасній голівці, коли вона, замість давати насолоду мужчині, пресерйозно, преповажно и прехитро береться підставляти йому ніжки в політиці, задаючи йому пренаївні, дитячі питання! (В. Винниченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me