прибережний

ПРИБЕРЕ́ЖНИЙ, а, е.

Який міститься, розташовується на березі, поблизу, вздовж берега.

Валом хвилі .. плещуть, миготять, сонце грає, прибережні верби віттям їх пестять (І. Франко);

Прибережні луки були сірі від роси (З. Тулуб);

Найбільше буває водоростей у прибережних водах, але в значних кількостях вони зустрічаються і у відкритих морях (з наук.-попул. літ.);

// Який живе на березі, поблизу берега.

Від злості та натуги ніжна мова італьянська [італійська] так спотворилась, мов хижих прибережних чайок крик (Леся Українка);

Прибережні люди були здивовані давно не баченим напливом плотів (Г. Коцюба).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прибережний — прибере́жний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. прибережний — -а, -е. Який міститься, розташовується на березі, поблизу, вздовж берега. || Який живе на березі, поблизу берега. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прибережний — Бережний, узбережний Словник чужослів Павло Штепа
  4. прибережний — ПРИБЕРЕ́ЖНИЙ (який міститься, розташовується, живе тощо на березі, вздовж берега), БЕРЕГОВИ́Й, ПОБЕРЕ́ЖНИЙ, УЗБЕРЕЖНИЙ, НА́БЕРЕЖНИЙ. Розрідженими ланцюжками вибігають з прибережних зарослів на дніпровський лід червоні бійці (О. Словник синонімів української мови
  5. прибережний — Прибере́жний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. прибережний — ПРИБЕРЕ́ЖНИЙ, а, е. Який міститься, розташовується на березі, поблизу, вздовж берега. Валом хвилі.. плещуть, миготять, сонце грає, прибережні верби віттям їх пестять (Фр., XI, 1952, 177); Прибережні луки були сірі від роси (Тулуб, В степу.. Словник української мови в 11 томах