прибиратися

ПРИБИРА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПРИБРА́ТИСЯ, беру́ся, бере́шся, док.

1. розм. Те саме, що прибира́ти 1.

– Поспи, синку, поспи ще трохи, поки я приберусь – каже вона, злізаючи з печі (Панас Мирний);

Уже й будиночки вимащені, і вулиці підмітаються .. Прибратися та причепуритися перед святами – всяк розуміє, що треба (Остап Вишня);

// перев. док. Упоратися з якоюсь роботою.

Сутінки ллються проти ночі; Женці прибрались за пори, Спинились щебети жіночі, І плач, і регіт дітвори (П. Грабовський).

2. Надавати собі охайного вигляду; чепуритися.

– Чого ходиш, як циганка? чому не приберешся? – почав панотець, поклавши голову на подушку (А. Свидницький);

– Через п'ятнадцять хвилин я чекаю вас на західній веранді .. Тим часом ви встигнете прибратися з дороги (Ю. Смолич);

// Ошатно одягатися.

Журилася [дівчина], На шлях битий дивилася. Квітчалася, прибиралась, Що день божий сподівалась (Т. Шевченко);

Баджін трохи запізнилася, прибираючись для зустрічі зі мною (Ю. Яновський);

– Диви, як ти прибралася! – промовила ключниця й пильно поглянула на білу вишивану сорочку дівчини, на її строкату плахту (С. Скляренко);

// у (в) що. Надягати на себе що-небудь святкове, нове, ошатне.

Усі її товаришки прибиралися в капелюхи й насміхалися з Гінди (Н. Кобринська);

Онися встала удосвіта, прибралась у нову плахту, причепурилась, наділа на голову всі стрічки й квітки й пішла до церкви (І. Нечуй-Левицький);

* Образно. Вона [мелодія] виповняє груди, рветься наверх і, прибравшись в поетичні шати слова, вільна, як пташка, шукає простору (М. Коцюбинський);

// перен. Набувати святкового, гарного вигляду, прикрашатися чим-небудь (про неживі предмети).

Сади зацвітали, квітки розпукувались; земля пишалась, прибираючись в зелене листя та квітки (І. Нечуй-Левицький);

Прекрасне село стало ще милішим, воно прибралося в зело, заквітчалося клечанням (Ю. Яновський);

Школа прибралась, причепурилась, всюди квіти (О. Донченко).

3. розм. Те саме, що збира́тися 7.

Хазяйка прибиралася на іменини до Лаврентія-шевця (Марко Вовчок);

Їмость [попадя] мовчала. Чи лиш удавала, що не слухає панотцевої промови, чи таки зіправди [справді] не чула її тому, що прибиралася до подорожі (Л. Мартович);

Дяки з попами позбирались, Зовсім служити всі прибрались (І. Котляревський);

Ось іде в хату Кирило Тур, удаючи з себе такого веселого молодця, що ти б сказав – він на весілля прибравсь (П. Куліш).

4. під кого, перен., розм. Наслідуючи, удавати з себе кого-небудь.

Після перших успіхів у підкоренні малих народів і держав, зраджених своїми правителями, Гітлер почав прибиратися під Наполеона (П. Панч).

5. тільки недок. Пас. до прибира́ти.

Гори зошитів прибираються, і наш великий обідній стіл вкривається горою книжок (О. Іваненко).