1. Словник української мови у 20 томах

прибільшувати

ПРИБІ́ЛЬШУВАТИ, ую, уєш і діал. ПРИБІЛЬША́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИБІ́ЛЬШИТИ, шу, шині, док., кого, що і без прям. дод., розм.

1. Робити більшим за об'ємом, кількістю і т. ін.

– Воно, хазяйствечко, любить ока, гулянки його не прибільшують (Дніпрова Чайка);

Декому здалось, що не тільки не зменшили панщини, але ще прибільшили (І. Нечуй-Левицький);

// безос. Збільшуватися об'ємом, кількістю і т. ін.

Тим часом людей прибільшило. Прибігали шахтарі з другої шахти (Б. Грінченко);

// Робити що-небудь більш відчутним; сприяти інтенсивнішому прояву чогось.

Іти до Ясенева цілою бандою – таки то було велике ризико [риск] .. Але все те лиш прибільшувало гострість усолоди (Г. Хоткевич);

Все, що стрічалося, що вбачалося, .. прибільшило щастячка й радощів (Марко Вовчок);

Недавня розмова з чоловіком вже навела на Леміщиху сумну думку про розставання з своєю дитиною. Вона прибільшила свою ласку (І. Нечуй-Левицький);

// рідко. Посилюватися у своєму прояві.

Зранку сніжок потроху почав падати, все прибільшуючи (Панас Мирний).

2. Те саме, що перебі́льшувати 2.

[Василь:] Дуже велике пошанування робите ви мені, називаючи мене батьком нової літературної школи. Шановні добродійки й добродії! Ви прибільшуєте моє значіння (В. Самійленко);

Хоцінський любив дечого багато і прибільшити, прикинути зайве (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прибільшувати — прибі́льшувати дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. прибільшувати — -ую, -уєш і діал. прибільшати, -аю, -аєш, недок., прибільшити, -шу, -шиш, док., перех. і неперех., розм. 1》 Робити більшим за об'ємом, кількістю і т. ін. || безос. Збільшуватися об'ємом, кількістю і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прибільшувати — ЗБІ́ЛЬШУВАТИ (робити більшим за кількістю, розміром і т. ін.), ПОБІ́ЛЬШУВАТИ рідше, ДОДАВА́ТИ, ПРИБІ́ЛЬШУВАТИ розм., ДОБАВЛЯ́ТИ розм., ПРИБАВЛЯ́ТИ розм., ПІДДАВА́ТИ розм.; ПРИМНО́ЖУВАТИ, МНО́ЖИТИ, ПРИБІЛЬША́ТИ діал. Словник синонімів української мови
  4. прибільшувати — Прибі́льшувати, -шую, -шуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. прибільшувати — ПРИБІ́ЛЬШУВАТИ, ую, уєш і діал. ПРИБІЛЬША́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИБІ́ЛЬШИТИ, шу, шині, док., перех. і неперех., розм. 1. Робити більшим за об’ємом, кількістю і т. ін. — Воно, хазяйствечко, любить ока, гулянки його не прибільшують (Дн. Чайка, Тв. Словник української мови в 11 томах