прибільшувати
ПРИБІ́ЛЬШУВАТИ, ую, уєш і діал. ПРИБІЛЬША́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИБІ́ЛЬШИТИ, шу, шині, док., перех. і неперех., розм.
1. Робити більшим за об’ємом, кількістю і т. ін.
— Воно, хазяйствечко, любить ока, гулянки його не прибільшують (Дн. Чайка, Тв., 1960, 84);
Декому здалось, що не тільки не зменшили панщини, але ще прибільшили (Н.-Лев., III, 1956, 174);
// безос. Збільшуватися об’ємом, кількістю і т. ін.
Тим часом людей прибільшило. Прибігали шахтарі з другої шахти (Гр., І, 1963, 381);
// Робити що-небудь більш відчутним; сприяти інтенсивнішому прояву чогось.
Іти до Ясенева цілою бандою — таки то було велике ризико [риск].. Але все те лиш прибільшувало гострість усолоди (Хотк., II, 1966, 185);
Все, що стрічалося, що вбачалося, ..прибільшило щастячка й радощів (Вовчок, І, 1955, 324);
Недавня розмова з чоловіком вже навела на Леміщиху сумну думку про розставання з своєю дитиною. Вона прибільшила свою ласку (Н.-Лев., І, 1956, 173);
// рідко. Посилюватися у своєму прояві.
Зранку сніжок потроху почав падати, все прибільшуючи (Мирний, III, 1954, 8).
Прибі́льшувати (прибі́льшити) ві́ку — те саме, що Прибавля́ти (приба́вити) ві́ку (вік, життя́, літ, літа́) ( див. прибавля́ти).
А для кого я все робила, билася? Все дбала про нього, щоб йому віку прибільшити (Барв., Опов.., 1902, 431).
2. Те саме, що перебі́льшувати 2.
[Василь:] Дуже велике пошанування робите ви мені, називаючи мене батьком нової літературної школи. Шановні добродійки й добродії! Ви прибільшуєте моє значіння (Сам., II, 1958, 99);
Хоцінський любив дечого багато і прибільшити, прикинути зайве (Н.-Лев., І, 1956, 158).
Значення в інших словниках
- прибільшувати — прибі́льшувати дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
- прибільшувати — -ую, -уєш і діал. прибільшати, -аю, -аєш, недок., прибільшити, -шу, -шиш, док., перех. і неперех., розм. 1》 Робити більшим за об'ємом, кількістю і т. ін. || безос. Збільшуватися об'ємом, кількістю і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прибільшувати — ПРИБІ́ЛЬШУВАТИ, ую, уєш і діал. ПРИБІЛЬША́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИБІ́ЛЬШИТИ, шу, шині, док., кого, що і без прям. дод., розм. 1. Робити більшим за об'ємом, кількістю і т. ін. Словник української мови у 20 томах
- прибільшувати — ЗБІ́ЛЬШУВАТИ (робити більшим за кількістю, розміром і т. ін.), ПОБІ́ЛЬШУВАТИ рідше, ДОДАВА́ТИ, ПРИБІ́ЛЬШУВАТИ розм., ДОБАВЛЯ́ТИ розм., ПРИБАВЛЯ́ТИ розм., ПІДДАВА́ТИ розм.; ПРИМНО́ЖУВАТИ, МНО́ЖИТИ, ПРИБІЛЬША́ТИ діал. Словник синонімів української мови
- прибільшувати — Прибі́льшувати, -шую, -шуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)