приведений
ПРИВЕ́ДЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до привести́.
– Вони [коні] з-за Пруту приведені! (М. Стельмах);
– Чи ти, невістко, сьогодні приведена – Уже третій день, як хата не метена? (з народної пісні);
Протягом короткого часу дитячі ясла були приведені в належний стан, туди завезли достатню кількість палива, навіть одержали нові іграшки (Д. Ткач);
За викрадачем услід з диким гиканням, свистом помчала, стріляючи в небо, погоня. А вслід їм – і викрадачеві, і викраденій, і верховій погоні – стріляли з фотоапаратів приведені в захват іноземці (О. Гончар);
– Чоловік не сам згрішив, а приведений був до гріха Гадюкою, отже звіром (І. Франко);
// у знач. ім. приве́дений, ного, ч.; приве́дена, ної, ж. Особа, яку привели куди-небудь.
Приведена стала, мов паль. Чи страх обезсилив, чи жаль? (І. Франко);
// приве́дено, безос. пред.
Лукію приведено до волості і, поки слідство, посаджено в холодну (Б. Грінченко);
Структуру посівних площ приведено у відповідність з спеціалізацією господарств та з планами здачі продукції державі (з наук. літ.).
Значення в інших словниках
- приведений — приве́дений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- приведений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до привести. || приведено, безос. присудк. сл. || у знач. ім. приведений, -ного, ч.; приведена, -ної, ж. Особа, яку привели куди-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- приведений — ПРИВЕ́ДЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до привести́. — Вони [коні] з-за Пруту приведені! (Стельмах, І, 1962, 496); — Чи ти, невістко, сьогодні приведена — Уже третій день, як хата не метена? (Укр. нар. Словник української мови в 11 томах